Анотація. У статті представлено результати аналізу складових діяльності мережного тьютора. Розгляд типів взаємодії суб’єктів навчального процесу (взаємодія зі змістом та міжособистісна взаємодія) у дистанційному курсі показав, що всі вони мають враховуватися при проектуванні курсу і модеруватись тьютором у ході навчання. Встановлено, що ефективне навчання відбувається тоді, коли кожен студент має можливість використати у курсі свій стиль навчання, для чого має передбачатися повний цикл навчання, що об’єднує різні навчальні стилі. Виходячи з аналізу моделей діяльностімережного тьютора, виокремлено наступні структурні компоненти його професійної компетентності: інформатична, організаційна, психолого-педагогічна, технічна, фахова, особистісна, компетенція ведення онлайн комунікації. Таким чином, тьютор має знати не тільки предметний зміст, а й інформативні, методологічні, організаційні, психолого-педагогічні, технічні засади організації навчального процесу. Особливого значення набуває вміння планувати (проектувати) кінцевий результат своєї діяльності та готовність опановувати нові технології. Окрема увага приділена критеріям та методам оцінювання ефективності діяльності тьютора. Показано, що оцінка ефективності має спиратися на цілі і зміст роботи тьютора і може відбуватися за допомогою кількісного та якісного методів. Кількісний метод дозволяє зібрати дані, які можуть бути статистично оброблені. Якісний метод більш суб’єктивний, у той же час він є гнучким і динамічним. Актуалізується питання щодо необхідності розробки програм підготовки мережних тьюторів на держа
Ключові слова: мережний тьютор, навчальний стиль, модель тьютора, ефективність діяльності тьютора.