ІОП "Технології дистанційної освіти"

Як не допустити помилок в організації дистанційного навчання під час карантину

voronkin — Sun, 25 Oct 2020 19:19:54 GMT

О.С. Воронкін

У зв'язку з карантином, запровадженим з метою запобігання поширенню вірусу COVID-19, перед закладами середньої й професійної (професійно-технічної) освіти постала проблема адекватності надання освітніх дистанційних послуг. Надаємо декілька корисних порад викладачам цих закладів.

1. Визначте базову платформу, на якій буде реалізовуватися дистанційне навчання. Найкраще, якщо це буде будь-яка система управління навчанням (англ. learning management system, LMS). Однією з найпопулярніших систем є LMS Moodle.

2. Якщо у закладу освіти немає можливості купувати хостинг і доменне ім'я, встановлювати та оновлювати LMS, розгляньте альтернативу у вигляді використання хмарної LMS (MoodleCloud, Google Classroom). Такий варіант не потребуватиме технічного супроводу, але матиме певні функціональні обмеження. Так, хмарна LMS MoodleCloud має декілька тарифних планів (табл. 1). Безкоштовний період використання складає 45 днів. Для використання найдешевшого пакету “Стартовий” доведеться платити 80$ на рік. В цьому пакеті є такі обмеження: максимальна кількість слухачів – 50, участь у онлайн-конференціях можуть брати до 50 слухачів на сеанс, надається 200 Мб на хмарному сховищі. Таким чином, відеоуроки та інші об'ємні файли доведеться зберігати на сторонніх хмарних сервісах, а не завантажувати їх безпосередньо на MoodleCloud.

Таблиця 1. Тарифні плани MoodleCloud

	Пробний період на 45 днів	Стартовий	Міні Moodle для школи	Маленький Moodle для школи	Середній Moodle для школи
Річна ціна, $	Безкоштовно	80	250	500	1000
Максимум користувачів	200	50	100	200	500
Вільне місце на диску, Мб	400	200	200	400	1000
Остання версія Moodle	+	+	+	+	+
Необмежена кількість курсів	+	+	+	+	+
Персоналізована назва сайту	+	+	+	+	+
Підтримка мобільного додатку	+	+	+	+	+
Онлайн-конференції з вбудованим BigBlueButton	+	+	+	+	+
Максимум користувачів на відеосеанс	10	50	100	100	100
Відеозапис сеансу	-	-	+	+	+
Сертифікати для користувачів	-	+	+	+	+
Конвертер документів	-	+	+	+	+
Автоматизовані резервні копії	-	+	+	+	+
Підтримка додаткового пакету плагінів	-	-	+	+	+

3. Не намагайтесь “копіювати” аудиторну (класно-урочну) модель навчання у віртуальне середовище – це не працюватиме. Розробіть сценарій курсу – детальний план, що встановлює результати навчання, описує способи подання і доставки навчального контенту, методи взаємодії між тьютором (викладачем) та слухачами. Приклад сценарію подано у статті "Педагогічна сутність поняття «сценарій дистанційного курсу»".

4. Не забувайте, що для слухачів інтерес представляють деталізовані цілі навчання, види діяльності й критерії оцінювання результатів цієї діяльності. Саме тому під час створення сценарію доцільно покладатися на таксономію Блума та UDL-підходи (Universal Design for Learning).

5. Засоби досягнення навчальних цілей мають бути гнучкими. У слухачів різні інтереси й потреби, тому якомога менше обмежуйте їх у способах досягнення цілей навчання.

6. Якщо всі викладачі вашого закладу освіти проводитимуть онлайн-конференції за очним розкладом, то це призведе лише до дискомфорту. Адже ви втратите гнучкість, що суперечить основному принципу дистанційного навчання. Теоретичний матеріал можна подавати конспектом заняття (текстовим документом), презентацією, сторінками підручника, невеличкими відео-додатками. Якщо немає власних відеоуроків - скористайтеся відкритими ресурсами. Наприклад, канал YouTube “Підготовка до ЗНО” охоплює відеоуроки з різних предметів - Англійська мова, Українська мова, Історія Україна, Фізика, Алгебра, Геометрія, Біологія, Хімія (за програмами 10-11 класів)

7. Для виконання завдань надавайте слухачам стислі інструкції - текстові пояснення або невеличкий відеотьюторіал. Там, де це можливо - намагайтесь зменшувати кількість завдань з підручників (майже до всіх підручників є готові домашні завдання), надаючи перевагу творчим завданням, інтерактивним тестам, вправам та іграм.

8. Планування робіть потижнево.

9. За допомогою платформ для онлайн-конференцій (Google Meet, Wiziq, Zoom, Cisco Webex або ін.) проводьте консультації щотижнево.

Список джерел

1. Воронкін О. С. Педагогічна сутність поняття "сценарій дистанційного курсу" (на прикладі авторського досвіду в галузі електроніки) // Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Т. 57. Вип. 1. С. 56-74.

2. ДЖЕНІФЕР ДІКІНСОН. Універсальний дизайн для навчання (UDL). 2018

3. About Universal Design for Learning

4. Кухаренко В. М. Щотижнева організація роботи вчителя у дистанційному навчанні

5. Воронкін О. С. Карантин дистанційному навчанню не перешкода (Google клас викладачам на замітку)

ЛЕКЦІЯ "МЕХАНІЧНІ КОЛИВАННЯ. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ"

voronkin — Fri, 18 Sep 2020 17:58:28 GMT

Участь у Міжнародній конференції ICTERI-2019

voronkin — Mon, 01 Jul 2019 18:27:17 GMT

З 12 по 15 червня 2019 року на базі Херсонського державного університету проходила ХV Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті, дослідженнях та індустріальних додатках» ICTERI – 2019. ICTERI упродовж багатьох років об’єднує викладачів, учених, практиків з різних країн світу, які працюють в освітній, науковій та індустріальній сферах.

Визначальною рисою проведення конференції є її англомовний формат. «Історія цієї конференції розпочалася в Херсоні у 2001 році... Із суто освітніх питань застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, ми розширили спектр наукових інтересів до обговорення найсучасніших тем, таких як онтології, машинне навчання, великі дані. З’явилися нові напрями роботи – воркшопи, постери, тьюторіал, PhD-симпозіум», – наголосив під час урочистого відкриття народний депутат України, обраний ректор Херсонського державного університету, засновник і фундатор ICTERI, професор Олександр Співаковський.

Цього року на конференцію було подано 581 статтю авторів із 23 країн. Програмним комітетом із 246 осіб з 39 країн було відібрано для участі у конференції лише 30% статей, серед яких – доповідь Олексія Воронкіна «Educational Video in the University: Instruments, Technologies, Opportunities and Restrictions», ознайомитися з якою можна на YouTube.

Співорганізаторами конференції виступили Міністерство освіти і науки України, Запорізький національний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Національний університет «Львівська політехніка», Інститут інформаційних технологій та навчальних ресурсів НАПН, Université Côte d'Azur (Франція), Alpen-Adria-Universität Klagenfurt (Австрія), DataArt Solutions Inc (США).

ЯК ВІРТУАЛЬНА ТА ДОПОВНЕНА РЕАЛЬНІСТЬ ЗМІНЮЮТЬ СИСТЕМУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

voronkin — Thu, 27 Jun 2019 18:32:54 GMT

З 12 по 15 червня 2019 року я перебував з візитом у м. Херсон. У ці дні на базі Херсонського державного університету проходила ХV Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті, дослідженнях та індустріальних додатках» ICTERI – 2019, куди я був запрошений з доповіддю «Educational Video in the University: Instruments, Technologies, Opportunities and Restrictions». Конференція проходила дуже динамічно – секції, воркшопи, постери, тьюторіал, PhD-симпозіум… Її відвідали 15 іноземних науковців із 9 закладів вищої освіти. Приємною несподіванкою для мене було запрошення викладачів Херсонської державної морської академії (ХДМА) Альони Юрженко та Галини Попови відвідати унікальний комплекс навчальних лабораторій «Віртуально-реальне судно».

І ось, п’ятниця 14 червня, на першому поверсі ХДМА екскурсійну групу зустрічає проректор з науково-педагогічної роботи Андрій Павлович Бень, який розповідає про віхи становлення закладу освіти та про симуляційний центр «Віртуально-реальне судно», що працює на їх базі з жовтня 2016 року.

Його відкриття відбулося завдяки здійсненню міжнародного інвестиційного проекту, що фінансується Міжнародним комітетом морських роботодавців, за підтримки крюінгової компанії «Марлоу Навігейшн» та Профспілки робітників морського транспорту України. У цьому центрі використовуються тренажери Transas, за допомогою яких реалізуються різні рівні навчання: від ознайомлення, стандартного управління і спостереження, до розширеної роботи, усунення неполадок і управління ресурсами судів.

До нас приєднується завідувач лабораторії «Повнофункціональний тренажер машинного відділення» Ігор Валентинович Худяков, який гостинно запрошує до класу теоретичної підготовки тренажеру машинного відділення. На стінці встановлено два великих монітора - це монітори інструктора. Кожне робоче місце також обладнано моніторами, які дозволяють студентам повторювати, запам’ятовувати і вивчати дії суднових механіків у машинному відділенні. Тут відпрацьовуються алгоритми запуску, зупинки, усунення аварійних ситуацій. У лабораторії навчаються студенти-старшокурсники, які мають знання щодо устрою технічних систем і опанували всі необхідні інструкції.

Далі переходимо у центр керування машинного відділення. За словами Ігора Валентиновича, судно залишається тим же самим, але у цьому центрі «більша кількість моніторів, тому зручніше працювати. Крім того, тут розташовані загальносудові пропульсивні системи, судова електростанція та містки (центральний пульт керування і ходовий місток)».

Тепер одно із самих цікавих місць – нас запрошують до комплексного тренажера динамічного позиціонування, що складається з повнофункціонального навігаційного містка динамічного позиціонування судна. «Ми знаходимося на легкому судні RORO, яке спеціально обрали, щоб продемонструвати вплив хитавиці на стан людини. Попереду Бруклінський міст. Будемо поступово пробиратися в напрямку Статуї Свободи», – розповідає завідувач лабораторії та просить по рації інструктора підвищити хвилювання з 2 до 7 балів.

Тренажери, що знаходяться в різних центрах, об'єднані в єдину обчислювальну мережу і незалежно від того в яких лабораторіях знаходяться курсанти, вони можуть бачити та взаємодіяти один з одним (якщо судна розташовані в одному районі). На тренажері можна задавати різні погодні умови - дощ, день, ніч тощо.

Наприклад, вночі при відсутності візуальної видимості керувати судном складно, тому використовуються прилади. «У програмній базі – 50 об'єктів тренажерних сцен, ми можемо вибрати з цієї бази різні судна-цілі. Такі судна йдуть заданим курсом і певною швидкістю.

На Віртуально-реальному судні використовується таке саме програмно-апаратне забезпечення, як і на реальних судах, тому курсанти та студенти, які відпрацювали навички на тренажерах можуть їх застосовувати для керування реальним судном», – продовжує розповідь завідувач лабораторії та просить інструктора збільшити хвилювання до 11 балів. А ми потрапляємо у справжнісінький шторм і наше судно стає погано керованим.

Після того як судно «перекинулося», переходимо до нової лабораторії «Повнофункціональний навігаційний місток», завідувач якої з захопленням нас зустрічає. «Тут 2 місця: одне – штурмана, друге – інженера, який керує лебідками і камерами», - показує на встановлені крісла завідувач.

Цей тренажер призначено для навчання та сертифікації вахтових офіцерів, старших помічників, капітанів і лоцманів торговельних і риболовецьких суден реєстровою місткістю понад 500 тон. Ми дізнаємося, що тренажер вже сьогодні дозволяє майбутнім морякам пройти підготовку відповідно до вимог Манільських поправок 2010 року та до Конвенції ПДНВ 78/95, що набули чинності з 2017 року.

Підготовка судноводіїв є багатоаспектною та включає в себе знання електронної картографії, опанування навігаційних систем і засобів радіолокаційної прокладки. Про призначення нової для нас лабораторії, що складається з двох кімнат, розповідає її завідувач К.Ю.Юренін.

І нас знову запрошують... до не менш сучасно обладнаної лабораторії «Медична допомога на борту судна». Манекени тіла людини, скелети людського тіла (модельні манекени), клаптики шкіри, аптечки, препарати тощо - є все необхідне для забезпечення навчального процесу. Саме тут майбутні моряки отримують основні теоретичні знання та практичні навички відповідно стандарту компетентності в галузі надання невідкладної медичної допомоги на судні, визначеному в пунктах1-3 розділу А-VI/4 Кодексу ПДНВ 78/95.

Далі екскурсію знову продовжує Ігор Валентинович Худяков. У тренажерному комплексі з відпрацювання навичок безпеки на воді студенти ХДМА опрацьовують різні завдання. Наприклад при аварії гелікоптера учні у воді мають вибити вікно і покинути його кабіну. Такі заняття «проходять у супроводі двох аквалангістів і медика… Крім цього у нас є курси з дайвінгу» – розповідає Ігор Валентинович.

Наступним сюрпризом стала наявність у ХДМА лабораторії для викладачів із методики запровадження інноваційних технологій у фахову підготовку моряків. Саме у цій лабораторії Альона Юрженко продемонструвала нам мультиборд та інтерактивні 3D-моделі деяких вантажних суден.

Ми йдемо у напрямку швартовної станції – місця, де студенти опановують техніки в’язання різних типів морських вузлів. До речі, швартовна станція – єдиний в Україні тренажер, призначений для теоретичного вивчення швартовних пристроїв і формування навичок швартування судна при різних вітрах, припливах і течіях із використанням буксирів і без них. У комплексі «Швартовна станція» окремо обладнано клас-майстерню «Rigging Workshop» для проведення практичних такелажних робіт і теоретичних занять зі структури та призначення різноманітного суднового такелажу.

На території ХДМА також знаходиться «Пожежний полігон» – приміщення з лабіринтом, в якому відпрацьовуються методи боротьби з пожежами. Даний тренажер дозволяє курсантам набути практичні навички з виявлення пожеж, евакуації, надання першої медичної допомоги постраждалим на судні під час надзвичайної ситуації.

Очевидно, віртуальна і доповнена реальність дозволяють зімітувати будь-яке середовище і створити умови, які в аудиторії природним шляхом відтворити неможливо. Комплексне застосування інноваційних (віртуально-реальних) технологій робить систему навчання більш гнучкою та дозволяє гейміфікувати навчальний процес, суттєво мотивувати студентів до навчання.

Хочеться висловити подяку співробітникам Херсонської державної морської академії, завідувачам лабораторій, викладачам за їх працю та організацію пізнавальної екскурсії. Сподіватимемося, що подібних інноваційних закладів вищої освіти в Україні із року в рік ставатиме все більше.

Декілька фото було надано Durmuş Koç & Demirbilek Muhammet

Олексій Воронкін

Світ в ультрафіолетових променях

voronkin — Fri, 10 May 2019 15:36:39 GMT

Міждисциплінарні навчальні демонстраційні досліди для студентів коледжів і учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Oleksii Voronkin. Connect Live 2019

voronkin — Tue, 26 Mar 2019 20:30:30 GMT

ConnectLive2019, LocalGuidesConnect

Підведено підсумки ХІ обласного конкурсу «Молода людина Луганщини – 2018»

voronkin — Fri, 22 Feb 2019 15:11:37 GMT

12 лютого 2019 року у Луганському обласному академічному українському музично-драматичному театрі відбулася церемонія нагородження переможців ХІ обласного конкурсу «Молода людина Луганщини – 2018». Кращих фахівців відзначили в 17-ти номінаціях.

У номінації «Молодий освітянин року» перемогу здобув Олексій Сергійович Воронкін, викладач ОКЗ "Сєвєродонецький коледж і мистецтв імені Сергія Прокоф’єва", кандидат педагогічних наук.

Олексій Сергійович є учасником 62 наукових конференцій, педагогічних конкурсів і фестивалів, у тому числі міжнародних. Значну увагу приділяє використанню інформаційно-комунікаційних технологій в освіті. За його сприяння кабінет інформатики коледжу було переведено на використання вільного програмного забезпечення. На волонтерських засадах викладав у Міжнародній зеленій школі, МДЦ "Артек", Центрі розвитку обдарованості "Унікум". Має YouTube канал, де розміщує навчальні відео. Професійні знання та досвід педагогічної діяльності Олексія Воронкіна відзначені 89 грамотами, подяками, дипломами, сертифікатами та 1 медаллю.

Webinars by edweb

voronkin — Thu, 17 Jan 2019 08:56:08 GMT

Workshop - BUILDING STEAM FROM START TO FINISH

voronkin — Tue, 15 Jan 2019 18:29:32 GMT

Стоячі хвилі на поверхні води (демонстрація в ультрафіолеті)

voronkin — Sun, 30 Dec 2018 17:34:57 GMT