Воронкін О. С. Конвергенція інформаційних технологій як джерело педагогічних інновацій у вищій школі // Информационные процессы и технологии «Информатика – 2014»: материалы VII Международной науч.-практ. конф. (22-26 апреля 2014 г., г. Севастополь). – Севастополь, 2014. – С. 119-120.

УДК 004+378

О. С. Воронкін, аспірант

Державний заклад “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”

E-mail: alex.voronkin@gmail.com

КОНВЕРГЕНЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ДЖЕРЕЛО ПЕДАГОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

This paper examines the convergence of IT as a source of pedagogical innovation in higher education

Наукові інновації охоплюють всі області людських знань. Нагадаємо, що джерелами виникнення інновацій є: зміна потреб виробничого процесу; зміни в структурі галузі або ринку; демографічні зміни; зміни в сприйнятті і в ціннісних установках; нові наукові знання.

Конвергенція – це зближення і взаємопроникнення наук і технологій, при цьому кордони між ними стираються, а нові результати виникають на стику областей [1]. Такий науково-технологічний уклад базується на так званих НБІК-технологіях (Н – нано, Б – біо, І – інфо, К – когні) [2].

Пріоритет підтримки інформаційних технологій в освіті очевидний, це визначається рядом факторів [3]. По-перше, впровадження ІКТ в освіту істотно прискорює передачу знань і накопиченого технологічного і соціального досвіду. По-друге, сучасні ІКТ, підвищуючи якість навчання і освіти, дозволяють людині успішніше і швидше адаптуватися до навколишнього середовища і соціальних змін. По-третє, активне і ефективне впровадження ІКТ в освіту є важливим фактором реформування та модернізації системи освіти.

I. Звукозапис у навчальному процесі. Звукова наочність дозволила суттєво посилити смислове навантаження, передати емоційне забарвлення, розвивати слухову пам'ять, формувати навички спостереження за мовленням викладача. Так, у практиці використовувалися комплекти, що складалися з аудіозаписів, макетів, паперових альбомів рисунків (схем, діаграм). Це дозволило фактично реалізовувати методичні посібники (приклад, на голові учня – навушники, а на столі перед очима – альбом).

II. Кіно в навчальному процесі. У 30-х роках XX ст. почали з'являтися перші цілісні фільми, призначені спеціально для навчальних цілей. З'явилася можливість об'єднати зображення і звук, розкрити динаміку різних явищ, актуалізувалося питання про створення науково-методичних фільмів. До дидактичних особливостей кіно слід віднести [4]: 1) емоційну сторону сприйняття; 2) цілеспрямовану форму викладання змісту; 3) можливість абстрагування; 4) можливість показу громадського, фізичного, хімічного або технічного явища в динаміці; 5) можливість показу явища в уповільненому або прискореному темпі; 6) організацію уваги; 7) наукову документальність і достовірність.

III. Навчальне телебачення. Перші телепередачі для студентів проводилися відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 9 квітня 1964 «Про подальше поліпшення вищої і середньої спеціальної заочної та вечірньої освіти». У розвитку систем навчального телебачення визначають три основні напрями – лекційне, довідково-інформаційне, демонстраційне.

IV. Конвергенція інформаційних і комунікаційних технологій. Основними тенденціями системи освіти є [1, 5, 6]: підвищення якості освіти шляхом її фундаменталізації; інформування студентів про сучасні досягнення науки в більшому обсязі і з більшою швидкістю; забезпечення націленості навчання на нові технології і методики навчання; забезпечення більшої доступності освіти для всіх верств населення; підвищення творчого компоненту освіти.

Після розробки World Wide Web і гіпертекстової системи наступним етапом стала конвергенція телекомунікаційних мереж. Здійснювалася інтеграція різних інформаційних середовищ, розроблювалися загальні інтерфейси та універсальні протоколи. Внаслідок еволюційного процесу конвергенції інформаційних і телекомунікаційних технологій відбувалася інтеграція мережних інфраструктур, в результаті чого неперервно формувалися умови для широкого впровадження у навчальний процес мережних технологій

«електронного навчання» і розширення спектру форматів представлення навчальної інформації [7]. Розвиток веб-технологій дозволив використовувати соціальні мережі [8, 9], вибудовувати комунікаційне середовище людини – персональне (індивідуальне) навчальне середовище PLE (Personal Learning Environment). Студент став активним елементом системи, яка не тільки контролює та спрямовує його діяльність, але і дозволяє впливати на функціонування і наповнення самої системи. Реалізуються нові педагогічні ідеї та теорії навчальної діяльності (наприклад, коннективізм, парагогіка та ін.). З 2008 року широку практику набувають масові відкриті дистанційні курси MOOC (Massive Open On-line Course). За підтримки провідних університетів світу було розроблено платформи edX, Udacity, Coursera, FutureLearn та ін.

Таким чином, процес конвергенції інформаційних технологій сприяє розвитку відкритої освіти [10], важливим елементом якої є можливість вибору засобів, місця і часу навчання, типу комунікацій відповідно до потреб. «Сучасні ІКТ для підтримки масового неперервного навчання – це інтеграція класичної науки і наукового передбачення, інновацій та практики, каталізатором виступає педагогічна майстерність викладача, його досвід, уміння узагальнювати, примножувати і дивитися в майбутнє» [11].

Бібліографічний список

1. Трофимов В. В. ИТ и конвергенция технологий // Информационные технологии в экономике, управлении и образовании : сборник научных статей в 2 частях / под ред. проф. В. В. Трофимова и проф. В. Ф. Минакова. – СПб : СПбГУЭФ, 2011. – Ч. 1. – C. 7–12.

2. Ковальчук М. В. Конвергенция наук и технологий – прорыв в будущее / М. В. Ковальчук // Российские нанотехнологии. – 2011. – Т. 6. – № 1–2. – С. 13–23

3. Яковлев А. И. Информационно-коммуникационные технологии в образовании / А. И. Яковлев // ИКТ в дистанционном образовании : материалы доклада круглого стола. – М. : МИА, 1999. – 14 с.

4. Золотарев А. А. Технические средства обучения в высших военно-учебных заведениях (Вопросы теории и методики преподавания) / А. А. Золотарев, Б. Ф. Федоров ; под ред. Ф. П. Тонких и К. В. Проворова. – М. : Воениздат, 1976. – 223 с.

5. Образование и XXI век: Информационные и коммуникационные технологии. – М. : Наука, 1999. – 191 с.

6. Открытое образование – объективная парадигма XXI века / под общ. ред. В. П. Тихонова. – М. : МЭСИ, 2000. – 288 с.

7. Мазаева М. А. Перспективы развития электронного обучения в образовательных учреждениях Ростовской области / М. А. Мазаева, О. В. Дятлова, М. Б. Стрюков, В. Ф. Кравченко // Информационные технологии в образовании : сборник научных трудов участников IX научно-практической конференции-выставки (29–30 октября 2009 г.). – Ростов н/Д : Ростиздат, 2009. – С 8–9.

8. Воронкин А. С. Социальные сети: эволюция, структура, анализ [Электронный ресурс] / А. С. Воронкин // Образовательные технологии и общество : международный электронный журнал. – 2014. – Том 17. – № 1. – С. 650–675. – Режим доступа : http://ifets.ieee.org/russian/depository/v17_i1/pdf/21.pdf.

9. Воронкін О. С. Граф твіттер-мережі як засіб аналізу взаємозв’язків із аудиторією у відкритому дистанційному курсі / О. С. Воронкін // Інформаційні процеси і технології : матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції молодих учених і студентів (22–26 квіт. 2013 р., м. Севастополь). – Севастополь : ВЕБЕР, 2013. – С. 151–153.

10. Открытое образование: предпосылки, проблемы, тенденции развития / под ред. В. П. Тихомирова. – М. : МЭСИ, 2000.

11. Манако А. Ф. Инновации в образовании: эволюция и конвергенция как источник трансформаций / А. Ф. Манако, А. С. Воронкин // Новые информационные технологии в образовании для всех: непрерывное обучение : колект. моногр. / [Авторский

    коллектив: В. И. Гриценко, В. Б. Белоусова, В. Б. Артеменко, А. Г. Колгатин, Т. Н. Каменева и др.]. – К. : Академпериодика. – 2013. – С. 90 – 120.