ІОП "ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ"
Пятница, 24.11.2017, 22:20
Меню порталу
Категории раздела
Дослідження з питань впровадження ДО [53]
Технології дистанційної освіти, інноваційні методи навчання, ІКТ в ВНЗ
Фізико-технічні дослідження [7]
мікро-, нано-, оптоелектроніка; акустика; технічна електроніка
Гуманітарні дослідження [2]
Філософія державного управління, соціокультурні дослідження
Розвиток творчості [11]
Методика преподавания естественнонаучных дисциплин [2]
Наше опитування
Чи потрібен тьютор у дистанційній освіті?
Всего ответов: 15
Корисні посилання
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту

НАН України

Державний департамент інтелектуальної власності

Луганська облдержадміністрація

Управління у справах сім'ї, молоді та спорту Луганської облдержадміністрації

Луганська обласна рада

Державна соціальна служба для сім'ї, дітей та молоді

Президент України

Урядовий портал

Верховна Рада України

Електронні інформаційні ресурси Національної бібліотеки ім. Вернадського

Пошук поштових відправлень

Українські свята
Праздники Украины
Статистика



Украина онлайн
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Дослідження з питань впровадження ДО

Вплив факторів еволюції та конвергенції на інноваційні процеси в освіті на прикладі мультимедіа
Воронкін О. С. Вплив факторів еволюції та конвергенції на інноваційні процеси в освіті на прикладі мультимедіа / О. С. Воронкін // Нові інформаційні технології в освіті для всіх: безперервна освіта : матер. VIII міжнар. конф. (26 – 27 листоп. 2013 р., м. Київ). – К., 2013. – С. 31 – 37.

ВПЛИВ ФАКТОРІВ ЕВОЛЮЦІЇ ТА КОНВЕРГЕНЦІЇ НА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ОСВІТІ НА ПРИКЛАДІ МУЛЬТИМЕДІА

Воронкін Олексій Сергійович

Комунальний заклад „Луганський національний університет

імені Тараса Шевченка”

Стисло розглянуті питання еволюції та конвергенції мультимедіа в освіті.

Вступ

Історичні процеси еволюції та конвергенції [1] інформаційно комунікаційних технологій (ІКТ) вплинули на цілий комплекс інновацій в освіті, пов’язаних із використанням мультимедіа.

На сьогодні робота по впровадженню мультимедіа в освітню сферу ведеться у двох напрямках [2]. Перший з них полягає в тому, що мультимедіа використовують в навчальному процесі як допоміжний засіб традиційної освітньої системи. Впровадження мультимедіа у рамках другого напрямку змінює зміст і якість освіти, сприяє перегляду методів і форм організації навчального процесу, побудові онлайн курсів, заснованих на принципах відкритості, доступності, інтерактивності, неперервності й масовості.

Історичні етапи еволюції мультимедіа пов’язані з інформаційними революціями – подіями, коли кардинальні зміни у сфері обробки інформації призводили до перетворення суспільних відносин, придбання людським суспільством нової якості [3] – відповідним розвитком інформаційних технологій: появою мовлення, винаходом писемності, друкарством. Широке впровад-ження технічних засобів підтримки навчання в XX ст. (кіноапарат, слайд-проектор, радіо, телевізор, різноманітні пристрої звуко- та відеозапису, супутниковий зв'язок, комп’ютер) відкрило доступ у навчанні до широкого застосування динамічного мультимедіа.

Становлення й розвиток мультимедіа-технологій за оцінками багатьох спеціалістів носить бурхливий, вибуховий характер, що безпосередньо пов’язано як з апаратною, так і з програмною складовою. Виділимо події, які мали безпосередній вплив на еволюцію мультимедіа.

Історичний аспект розвитку мультимедіа в освіті

Передумовою зародження комп’ютерних мультимедіа технологій прийнято вважати концепцію організації пам'яті „Memex” (від англ. MEMory EXtension), запропоновану в 1945 р. науковим радником президента Рузвельта Ваннівером Бушем [1, 4]. Вона передбачала пошук інформації відповідно до її смислового змісту, а не по формальних ознаках. Ідея знайшла свою комп'ютерну реалізацію спочатку у вигляді системи гіпертексту (система роботи з комбінаціями текстових матеріалів) [5], а потім і гіпермедіа (система, що працює з комбінацією графіки, звуку, відео й анімації), і, нарешті, у мультимедіа, що по'єднала в собі обидві ці системи.

У зв’язку з відсутністю комп'ютерної техніки розробки В. Буша спочатку не одержували великого поширення, однак вже на початку шістдесятих років окремі дослідники почали розвивати цю ідею [6]. Так, в 1960 р. концепція „Memex” знайшла своє застосування в першій гіпертекстовій системі „Xanadu” Теда Нельсона. В 1960 р. було запропоновано перший варіант мультимедийной системи PLATO (англ. Program Logic for Automated Teacher Operations – програмована логічна система для автоматизованого навчання), що була розроблена в Університеті штату Іллінойс. В 1962-1963 р. Дуглас Енгельбарт працює над проектом по „расширению можливостей розуму” [7]. Під його керівництвом було розроблено комп'ютерну гіпертекстову систему NLS (On Line System). У процесі її розробки Енгельбарт винайшов ряд інноваційних пристроїв і концепцій – маніпулятор типу „миша”, багатовіконний інтерфейс, акордова клавіатура та ін. Наприкінці 1960-х рр. корпорацією MITRE було розроблено систему TICCIT (англ. Time Sharing Interactive Computer Control Information Television – інтерак-тивна комп'ютерна інформаційна телевізійна система з розподілом часу). Так робилися перші кроки по застосуванню мультимедіа для вирішення окремих навчальних задач, але обчислювальні можливості не були доступними для широкої громадськості, а ті які існували були великими, складними, економічно затратними, і тому в першу чергу орієнтованими на вчених і дослідників.

З початку 1970-х рр. розробляються мультимедіа-додатки [4], що використовуються в багатьох сферах життя й діяльності людини, у тому числі, й в галузі освіти, де особливе місце займають навчальні мультимедійні продукти, які б дозволили поглибити знання, підвищити ефективність і скоротити терміни навчання. В 1973 р. В дослідницькому центры Xerox PARC було розроблено перший у світі комп’ютер (Alto), що використовував метафори „робочого столу” та графічного інтерфейсу користувача. Xerox Alto був дослідним прототипом, хоча й передбачалося, що Alto буде випускатися серійно, але з різних причин цього не було реалізовано. Разом з тим, було вироблено кілька тисяч Alto, значна частина яких використовувалася в самому Xerox PARC і різних університетах. У цей час з’явилися перші інтерактивні доски Live Board [8].

В 1980 р. з’явився комп'ютерний гороскоп, який за допомогою динаміка й програмувального таймера синтезував розпливчасті усні прогнози на кожен день та переміщав по екрану зірки (зачатки анімації). В 1983 р. компанія Apple анонсувала свій перший настільний комп'ютер Lisa (local integrated systems architecture), що використовував графічний інтерфейс користувача (GUI), яким можна було управляти за допомогою „миші”. Ця модель коштувала $ 9995 і не увінчалася успіхом, й в 1984 р. Apple випустила перший комерційно успішний комп'ютер із графічним інтерфейсом, що був здатний працювати з настільними видавничими системами. Розробка поклала початок по створенню графіки й компонування сторінок, їхнього дизайну. Так зароджувалася технологія WYSIWYG (What You See Is What You Get – що бачиш, те й отримуєш). Подальші процеси по здешевленню виробництва персональних комп'ютерів, технічні характеристики яких постійно поліпшувалися, сприяли різкому збільшенню темпів інформатизації. В 1988 р. С. Джобс створює принципово новий тип персонального комп'ютера – NeXT, базові засоби мультимедіа якого закладені в архітектуру, апаратні та програмні засоби [10]. Основна ідея технології NeXT – це робота з інтерфейсом SILK (Speech – мовлення, Image – образ, Language – мова, Knowledge – знання). Подальший сплеск інтересу до застосування мультимедіа в гуманітарних областях (у тому числі й освіті) прийнято пов'язувати з ім'ям Білла Гейтса [9], якому належить ідея створення та успішної реалізації на практиці мультимедійного (комерційного) продукту на основі службової музейної інвентарної бази даних.

На початку 1990-х рр. гіпертекст представляв нову, багатообіцяючу технологію, що мала відносно велику кількість реалізацій з одного боку, а з іншого боку робилися спроби побудувати формальні моделі гіпертекстових систем, які носили скоріше описовий характер. В цей же час було введено новий термін „віртуальна реальність”. Розробників програмного забезпечення анонсують розвиток мультимедійних технологій пріоритетним. В середені 90-х рр. з’являються перші мультимедійні компакт-диски освітнього характеру (енциклопедії, довідники, тренажери). Наступний етап у розвитку мультимедіа пов'язаний з появою всесвітньої павутини. Ідея британського вченого Т. Бернерс-Лі полягала в тому, щоб застосувати гіпертекстову модель до інформаційних ресурсів, розподілених у мережі. Винахідник розробив технології, які стали основою сучасної Всесвітньої павутини, серед них: мова гіпертекстової розмітки документів HTML, універсальний спосіб адресації ресурсів у мережі URL, протокол обміну гіпертекстовою інформацією HTTP.

Еволюція та конвергенція інформаційних технологій, програмної індустрії й розвиток можливостей персонального комп'ютера створили ідеальне середовище для технічної реалізації сучасних мультимедіа [11]. Одним з найважливіших факторів у сфері освіти стала ідея медіа-конвергенції – це як окремі технології, так і голосові (функції телефонії), бази даних (і похідні додатки), відео-технології, які спільно використовують ресурси й взаємодіють один з одним, синергетично створюючи нові оперативності [12].

До питання ефективності навчального мультимедіа

Численними дослідженнями доведено, що зорові аналізатори мають значно більш високу пропускну здатність, ніж слухові. За даними ЮНЕСКО [13], слухаючи людина запам'ятовує тільки 15% навчальної інформації, споглядаючи – 25%, а слухаючи і споглядаючи одночасно – 65%, а якщо її залучити до активних дій в процесі вивчення, наприклад за допомогою інтерактивних навчальних програм (мультимедіа додатків), то частка засвоєного може досягати 75% [14].

На початку 2000-их років вчений Р. Майєр провів ряд експериментів за різними стратегіями викладання в різних середовищах навчання, після чого їм були сформульовані й запропоновані наступні базові принципи ефективного навчання із застосуванням мультимедіа [15, 16]: 1) принцип мультимедійності – навчання буде більш ефективним при використанні тексту та ілюстрацій (слів і зображень), ніж використання лише тексту або графічних матеріалів; 2) принцип просторового зв’язку – навчання проходить ефективніше, коли пов’язані за змістом текст і зображення знаходяться близько один від одного, а не далеко; 3) принцип тимчасового зв’язку – навчання проходить ефективніше, коли пов’язані за змістом слова зображення вимовляються і представляються одночасно, а не послідовно; 4) принцип логічності – при навчанні за допомогою мультимедіа всі зайві звуки і зображення повинні бути видалені; 5) принцип модальності – навчання проходить ефективніше при використанні зображень і мовного супроводу, ніж при використанні зображень і тексту на екрані; 6) принцип надмірності – навчання проходить ефективніше при використанні анімації з мовним супроводом, ніж при використанні анімації в супроводі одночасно й мови, і тексту; 7) принцип індивідуалізації – представлені вище принципи ефективніше діють на слухачів з низьким рівнем первинних знань і на слухачів з найбільш розвиненою просторовою уявою (з переважаючим візуальним типом сприйняття).

Наявність мультимедіа дає можливість збільшити канали одночасного сприйняття інформації. Найкращий результат досягається тоді, коли учень (студент) використовує одночасно (паралельно) два канали: зоровий і слуховий, що поставляють інформацію в такому обсязі, який не допускає когнітивного перевантаження.

Висновки

Таким чином, основними перевагами застосування технологій мультимедіа в освіті є: 1) наочне та образне подання інформації; 2) забезпечення індивідуалізації й диференціації процесу навчання за рахунок реалізації можливостей інтерактивного діалогу (Андерсен, Брінк, 1997); 3) стимулювання когнітивних аспектів навчання, таких як сприйняття й усвідомлення інформації (Йонассен, 1996; Майєр, 1994); 4) підвищення мотивації учнів (за рахунок емоційного впливу); 5) розвиток навичок спільної роботи та колективного пізнання (Андерсен, Брінк, 1997); 6) розвиток у учнів більш глибокого підходу до навчання (Хемблтон та ін., 1998; Леймон та ін., 1993; Рамсден, 1992).

Для успішних реалізацій зазначених цілей потрібно грамотно представляти мультимедійний навчальний матеріал, для чого слід враховувати психологічні особливості сприйняття й механізми запам’ятовування інформації людиною [2]. Так, запам’ятовування повинно спиратися на різні види пам’яті (зорову, слухову, емоційну, семантичну, процедурну), використання кольорів повинно відповідати психофізіологічним вимогам сприйняття (заспокійливі кольори викликають сонливий стан, стимулюючи діють як подразник, а комбінації деяких пар кольорів викликають стрес). Слід пам’ятати: 1) використання в якості фонового супроводу аудіо-додатків (пісень, мелодій) та анімацій, що не відповідають дидактичній меті, призводить до швидкої стомлюваності, розсіювання уваги та зниження продуктивності навчання; 2) ємність і час утримання інформації в сенсорній і короткочасній пам'яті обмежена 7±2, тобто навчальні об'єкти слід подавати згрупованими. З метою організації уваги людини слід використовувати заставки в фазі її біологічного зниження.


Література

  1. Манако А. Ф. Еволюція та конвергенція інформаційних технологій підтримки освіти та навчання // Нові інформаційні технології в освіті для всіх: навчальні середовища : тези VI міжнародної конф. ITEA-2011. – К.: МННЦ, 2011. – С. 20–35.
  2. Воронкін О. С. Використання мультимедійних презентацій у навчальному процесі // Інтернет–Освіта–Наука: збірник праць VIII міжнародної науково-технічної конф. ІОН–2012 (1–5 жовтня 2012 р., м. Вінниця). – Вінниця, 2012. – C.12–13.
  3. Воронкін О.С. Основи використання інформаційно-комп’ютерних технологій в сучасній вищій школі: навч. посібник. – Луганськ: Видавництво Луганського державного інституту культури і мистецтв, 2011. – 156 с.
  4. Грибан О. Н. Мультимедиа технологии в образовании: исторический аспект рассмотрения [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.griban.ru/blog/13-multimedia-tehnologii-v-obrazovanii-istoricheskij-aspekt-rassmotrenija.html.
  5. Коляса О. В. Історія гіпертексту та передумови його виникнення [Електронний ресурс] // Studia Linguistica : збірник наукових праць, 2009. – Вип. 3. – Режим доступу: http://www.philolog.univ.kiev.ua/library/zagal/Studia_Linguistica_3/119_124.pdf.
  6. Купер И. Р. Гипертекст как способ коммуникации [Электрон-ный ресурс] – Режим доступа: http://www.nir.ru/sj/sj/sj1-2-00kuper.html.
  7. Engelbart D. C. A conceptual framework for the augmentation of man's intellect // Vistas in information handling. – Washington D.C. : Spartan Books, 1963. – Vol. 1.
  8. Elrod S., Pier K., Tang J., Welch B., Bruce R., Gold R., Goldberg D., Halasz F., Janssen W., Lee D., McCall K., Pedersen E. Liveboard: A large interactive display supporting group meetings, presentations and remote collaboration // In Proceedings of the conference on Human factors in computing systems (May, Monterey (CA), USA). – ACM press, 1992. – P. 599–607.
  9. Майстренко Н. В., Майстренко А. В. Мультимедийные технологии в САПР : учебное пособие. – Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2008. – Ч. 1. – 80 с.
  10. Романчева Н. И. Информатика: учебное пособие. – М.: МГТУ ГА, 2004. – Ч. 2. – 128 с.
  11. Балыкина Е. Н., Комличенко В. Н., Сидорцов В. Н. Мультимедиа системы. Попытка сравнительной характеристики // Круг идей: модели и технологии исторической информатики: труды III конф. Ассоциации „История и компьютер”. – М.: МГОА, 1996. – С. 329–334.
  12. Бачурина А. Ю. Сферы применения мультимедийных технологий // Сборник материалов VII Всероссийской научно-технической конференции студентов, аспирантов и молодых уче-ных, 2011. [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://conf.sfu-kras.ru/sites/mn2011/thesis/s12/s12_01.pdf .
  13. Андерсен Бент Б., Бринк Катя Ван Ден. Мультимедиа в обра-зовании: специализированный учебный курс – М.: Дрофа, 2007. – 224 с.
  14. Осин А. В. Мультимедиа в образовании: контекст информатизации. – М.: Издательский сервис, 2004. – 320 с.
  15. Осадчий В. В. Мультимедійні курси у професійній підготовці майбутніх учителів // Педагогічний процес: теорія і практика : збірник наукових праць, 2012. – № 2. – С. 117–128.
  16. Mayer R. E. Multimedia Learning. – Cambridge: Cambridge University Press, 2001.
Категория: Дослідження з питань впровадження ДО | Добавил: voronkin (16.01.2014) | Автор: Воронкін Олексій Сергійович E W
Просмотров: 1047 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа
RSS-новини
Пошук
Друзі порталу
Вища школа
ІОП "Технології дистанційної освіти" © Lugansk, Ukraine, 2017 Конструктор сайтов - uCoz