ІОП "ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ"
Четверг, 21.09.2017, 05:13
Меню порталу
Категории раздела
Дослідження з питань впровадження ДО [53]
Технології дистанційної освіти, інноваційні методи навчання, ІКТ в ВНЗ
Фізико-технічні дослідження [7]
мікро-, нано-, оптоелектроніка; акустика; технічна електроніка
Гуманітарні дослідження [2]
Філософія державного управління, соціокультурні дослідження
Розвиток творчості [11]
Методика преподавания естественнонаучных дисциплин [2]
Наше опитування
Скільки вам років:
Всего ответов: 37
Корисні посилання
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту

НАН України

Державний департамент інтелектуальної власності

Луганська облдержадміністрація

Управління у справах сім'ї, молоді та спорту Луганської облдержадміністрації

Луганська обласна рада

Державна соціальна служба для сім'ї, дітей та молоді

Президент України

Урядовий портал

Верховна Рада України

Електронні інформаційні ресурси Національної бібліотеки ім. Вернадського

Пошук поштових відправлень

Українські свята
Праздники Украины
Статистика



Украина онлайн
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Дослідження з питань впровадження ДО

Масштабні проекти з реалізації глобальної відкритої освітньої парадигми

МАСШТАБНІ ПРОЕКТИ З РЕАЛІЗАЦІЇ ГЛОБАЛЬНОЇ ВІДКРИТОЇ ОСВІТНЬОЇ ПАРАДИГМИ

О.С. Воронкін

Україна, Луганськ, Луганська державна академія культури і мистецтв


Воронкін О. С. Масштабні проекти з реалізації глобальної відкритої освітньої парадигми [Електронний ресурс] / О. С. Воронкін // Інформаційні технології в освіті: особистість, освітній простір, методологія навчання, освітні ресурси :  матеріали науково-практичної конференції [IV Міжнародний освітній Форум: "Особистість в єдиному освітньому просторі"] (1-26 квітня 2013 р., м. Запоріжжя). - Режим доступу : http://oeopkonf4.blogspot.com/p/4.html


У сучасний час у світі спостерігається інтенсивний процес зміни системних властивостей освітньої системи, що безпосередньо пов’язано з процесами інформатизації та розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), які є не просто технічною інфраструктурою, а вже й глобальним інструментом перерозподілу ідей, знань, капіталу та праці [1]. Формується відкритий освітній простір.

Питанням інформатизації освіти й впровадження новітніх ІКТ в освітню сферу в Україні приділяється доволі значна увага. Зокрема ухвалено низку Законів й урядових документів, серед яких: Закон України від 4.02.1998р. № 74/98-ВР „Про Національну програму інформатизації”, Закон України від 9.01.2007р. № 537-V Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр.”, Указ Президента України від 17.04.2002р. № 347/2002 Про Національну доктрину розвитку освіти”, Положення про дистанційне навчання (затверджене наказом МОН України від 21.01.2004 № 40), Указ Президента України від 30.09.2010р. № 926/2010 Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні”, Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (постанова Президії Національної академії педагогічних наук України, протокол від 20.05.2010р. № 1-7/6-150), Наказ МОНмолодьспорту України від 14.11.2011р. № 1301 Щодо забезпечення розвитку освіти у сфері інформаційних технологій на період до 2013 року”, Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки” та ряд інших підзаконних нормативних актів. Інновації стосуються й навчального процесу загальноосвітніх навчальних закладів, так уваги заслуговують: наказ Міністерства освіти і науки України від 29.12.2009р. № 1231 Про впровадження науково-педагогічного проекту Дистанційне навчання учнів” та наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 27.07.2011р. № 886 Про проведення Всеукраїнського експерименту з упровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів України”, а також Постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 494 Про затвердження Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій Сто відсотків на період до 2015 року”.

До глобальних тенденцій вищої освіти відносяться: абсолютний ріст числа студентів, інтернаціоналізація, збільшення числа робітників сфери вищої освіти, комп'ютеризація (інформатизація), розвиток дистанційних освітніх технологій [2]. Поступово знімаються тимчасові бар’єри і обмеження, формуються соціальні й психологічні передумови моделі відкритої освіти, яка передбачає [3]:

  • відкритість для суспільства навчальних матеріалів;

  • відкритість навчального процесу та доступність якісних інструментів колективної роботи з різноманітними освітніми матеріалами та вільного обміну досвідом;

  • відкритість результатів навчальної діяльності;

  • відкритість результатів наукових досліджень незалежно від географічних; соціально-економічних й інших факторів.

Таким чином, відкрита освіта є системою організаційних, педагогічних й інформаційних технологій, у якій реалізуються відкриті стандарти на інтерфейси, формати й протоколи обміну інформацією з метою забезпечення прозорої діяльності, мобільності, стабільності, ефективності й безперервності процесу пізнання. В системі відкритої освіти у кожного учня з’являється можливість обирати мету, зміст, спосіб, місце й час навчання, а у навчальних закладів – можливість різними шляхами здійснювати надання освітніх послуг, які відповідатимуть вимогам ринку праці й соціальним потребам. Відкритість системи освіти пов’язана з її орієнтованістю на цілісний неподільний світ, його глобальні проблеми та інтеграцію у світові освітні структури.

Розбудова відкритого освітнього простору, тобто середовища, в якому у відкритому доступі існує, циркулює й розповсюджується інформація, надає ряд переваг щодо оперативності її отримання [4]. Основою для створення відкритого освітнього простору стали web-технології та технології „хмарних обчислень” (англ. cloud computing).

При використанні найбільш популярної моделі хмарних (розподілених) обчислень SAAS (від англ. Software as a Service) програмне забезпечення на зовнішніх серверах надається користувачеві як Інтернет-сервіс. Користувач має доступ до власних даних, але не може управляти і не повинен піклуватися про інфраструктуру, операційну систему і власне програмне забезпечення, з яким він працює. Програмне забезпечення як сервіс включає платформу як сервіс та інфраструктуру як сервіс. Розподілені обчислення змінюють взаємодію людей і об’єктів із цифровим світом, роблячи персональні й мобільні пристрої домінуючим засобом інформаційного доступу [5]. Це звільняє людину від прив'язки до єдиного робочого місця та відкриває максимальні можливості отримання знань незалежно від географічних, соціально-економічних та інших факторів.

З 2000 р. ініціативи по створенню в Інтернеті відкритих освітніх ресурсів активно підтримує ЮНЕСКО. У 2001 році Массачусетським технологічним інститутом було анонсовано проект MIT OpenCourseWare по розміщенню у відкритому доступі матеріалів всіх курсів інституту (конспекти лекцій, домашні завдання, екзаменаційні питання, відеозаписи лекцій). З 2003–2004 рр. розпочинається бум соціальних мереж (LinkedIn, MySpace, Facebook та ін.).

В 2005 році канадський дослідник С. Даунс запропонував нову філософію навчання E-learning 2.0. В 2008 г. Дж. Сіменс і С. Даунс проводять відкритий дистанційний курс Конективізм і об’єднання знань (Connectivism and Connective Knowledge), на який записалося більше 2000 слухачів з усього світу. Для того щоб охарактеризувати численність слухачів дослідники Д. Кормьє і Б. Александр запропонували термін – Масовий відкритий дистанційний курс” (від англ. MOOC – massive open on-line course), де відкритість означає безоплатний характер надання освітніх послуг.

Останніми роками проведено кілька десятків відкритих дистанційних курсів. В якості прикладу можна навести наступні:

  • Конективізм та мережеві знання (2009 р.), тьютори – Дж. Сіменс і С. Даунс. Кількість зареєстрованих осіб – понад 2200;

  • Соціальні сервіси та відкрита освіта (2010 р.), тьютор – А. Курос. Прийняло участь понад 180 учасників;

  • Навчання й аналітика знань 2011, під керівництвом Дж. Сіменса, Прийняло участь понад 1500 учасників;

  • Штучний інтелект” – курс, ініційований в 2011 році професором Стенфордського університету С. Траном. Зареєструвалося понад 160000 слухачів із 190 країн світу.

Серед вітчизняної практики проведення відкритих дистанційних курсів можна назвати ініціативи НТУУ „ХПІ”: „Стратегія розвитку дистанційного навчання в організації” (лютий-квітень 2011 р., зареєструвалося 45 осіб), „Соціальні сервіси у дистанційному навчанні” (травень-липень 2011 р., зареєструвалося 43 особи, число відвідувачів приблизно в два рази перевищує число зареєстрованих) [6], „Дистанційне навчання від А до Я” (2012 р.), „Проектування в e-learning” (2013 р.).

В 2011 році Гарвардський університет і Массачусетсь­кий технологічний інститут спільно розпочали роботу по створенню освітньої некомерційної плат­форми edX. З часом до проекту приєдналися університет Берклі, університет Техаса й Джорджтаунський університет. „Ми не лише робимо знання більш доступними, ми дізнаємося більше про сам навчальний процес”, – зауважив президент Гарвардського університету Дрю Фауст.

В 2012 році С. Тран, Д. Ставенс і М. Сокольскі створили власну освітню платформу Udacity. На 5 березня 2013 року Udacity пропонує 22 курси (https://www.udacity.com/courses). Всі вони є безкоштовними. З серпня 2012 року можна отримати сертифікат про проходження дистанційного курсу (для цього необхідно скласти екзамен вартістю майже 90$). Особливістю Udacity є те, що проект працює напряму з викладачами, а не з університетами.

Ще один потужний проект було засновано професорами Стенфордського університету Е. Енжі та Д. Коллер – Coursera [7]. Ініціативу Стенфордського університету підтримали 33 університети з 8 країн світу (США, Австралія, Канада, Гонконг, Індія, Ізраїль, Швейцарія та Великобританія). У проект було вкладено $16 млн., а перші курси були запущені в березні 2012 року, на які одночасно записалось понад 70000 слухачів. На сьогоднішній день Coursera пропонує понад 200 дистанційних курсів з аудиторією в 1,7 млн. студентів. Кількість слухачів з України наближається до десяти тисяч.

В 2012 році одинадцять ВНЗ Великобританії (Королівський коледж, навчальні заклади Бірмінгема, Брістоля, Кардіффа, Східної Англії, Ексетера, Ланкастера, Лідса, Саутгемптона, а також Уорікський і Сент-Ендрюський університети) вирішили створити власний (конкурентний з Courcera і EdX) відкритий он-лайн проект FutureLearn. Віце-президент Відкритого університету М. Бін вважає, що вища освіта повинна бути здатною до впровадження інновацій у способи одержання знань: „ті, хто нічого не робитимуть у надії на те, що це просто пройде – програють”.

Так у світі з'явилося два типи масових відкритих дистанційних курсів – курси, організовані на ідеях конективізму та формальні курси, які більш схожі на традиційні LMS-курси (але організовані на платформах Coursera, edХ). Щоб їх розрізняти С. Даунс запропонував ввести терміни: „cMOOC” і „xMOOC” [8]. Л. Лейн пропонує виділити ще третій тип – задачно-орієнтовані дистанційні курси (task-based MOOC).

Ці масштабні проекти реалізують принципово нові можливості передачі знань та набувають широкої популярності серед людей зі всього світу – будь-яка людина може спиратися не національну освітню систему, а на відкриту глобальну.

У жовтні–грудні 2011 року автором було проведено відкритий дистанційний курс „Вступ до фізики звуку”, орієнтований на старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів. У курсі виявили бажання взяти 22 слухача з України, близького та дальнього зарубіжжя (зафіксовано більш 740 переглядів підсумкової web-сторінки дистанційного курсу з результатами й висновками). З усіх учасників більш активними були 7 слухачів: шість з України (Луганська область) і один із США (Бостон). Найбільш високу підготовленість показали тільки 2 слухача (практика організації відкритих дистанційних курсів показує, що активно працюють тільки 10-15% від усіх зареєстрованих учасників).

Заняття проходили у віртуальних он-лайн класах у формі вебінарів. Під час яких використовувався презентаційний супровід з демонстраційними графічними матеріалами та анімаціями, відбувався детальний опис фізичних експериментів, що доповнювалося достатньою кількістю відео-супроводу (в середньому на 1 заняття – 10 демонстрацій). Такий підхід сприяв підвищенню зацікавленості та бажанню учасників повторити експеримент самостійно. На навчальну, методичну й організаційну роботу зі супроводу дистанційного курсу автором було затрачено 137 академічних годин. Уперше акцент відкритого дистанційного курсу було зосереджено на науково-дослідницькій роботі з обдарованою молоддю. Під час вебінарів використовувалися оригінальні тренажери. Так, учень Сєверодонецького багатопрофільного ліцею Т. Хохола створив демонстраційний комплекс. У квітні 2012 р. ця робота зайняла почесне III-є місце в заключному етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідних робіт учнів-членів Малої академії наук України.

Деякі відповіді учасників на питання підсумкової анкети щодо вражень від курсу наведені нижче:

  • Приймав участь у такому заході вперше. Особливо сподобалися наочні приклади й доступність демонстрацій. Інформація цікава, тому що в школі ми її не вивачаємо. Курс допоміг краще зрозуміти фізику звукових коливань і хвиль, принципи утворення й поширення хвиль у різних середовищах. Особливо сподобалася тема по стоячим хвилям і методам їхньої візуалізації”;

  • Приймаю участь у відкритому дистанційному курсі вперше. Дуже сподобалася ця форма навчання! Було б непогано залучати якнайбільше слухачів у такі проекти! Дуже сподобалося самому виступати з доповіддю – у платформі було зручно спілкуватися, управляти слайдами й демонструвати відео...”;

  • Такі проекти поки рідкість на території України. Дистанційний курс насичений за змістом: охоплює всі аспекти даної теми, супроводжується великим числом демонстрацій... Особливо цінно те, що деякі питання, що розглядалися у рамках даного проекту, не висвітлюються в шкільному курсі фізики (рівень стандарту)…”;

  • Багато чула про дистанційне навчання, але участь у подібному заході брала вперше. Дуже зручна форма. Найбільше сподобалися цікаві наочні матеріали (демонстрації), відкритість дистанційного курсу і відсутність жорсткого контролю”.

Література

  1. Калініченко Л. Л. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в умовах інформаційної глобалізації / Л. Л. Калініченко // Проблеми економіки транспорту. – 2011. – № 2. – С. 56-60.

  2. Информационные и коммуникационные технологии в подготовке преподавателей : руководство по планированию [Электронный ресурс] / Н. Аллен, Дж. Андерсон, Н. Дэвис и др. – Режим доступа : http://www.ifap.ru/library/book273.pdf.

  3. Здіорук С. І. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору : аналітична доповідь [Електронний ресурс] / С. І. Здіорук, А. Ю. Іщенко, М. М. Карпенко. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf.

  4. Саакянц М. С. Зміна парадигми теорії ігрової діяльності в сучасному освітньому просторі [Електронний ресурс] / М. С. Саакянц. – Режим доступу : http://www.ukrdeti.com/firstforum/p51.html.

  5. Згуровський М. З. Оброблення наукових даних в умовах інформаційного «буму» [Електронний ресурс] / М. З. Згуровський, А. І. Петренко // Системні дослідження та інформаційні технології. – 2012. – 2. – С. 7–25. – Режим доступу : http://journal.iasa.kpi.ua/arhiv/2012/No2/2012-n2-zgurovsky-text.

  6. Кухаренко В. Н. Навчальний процес у масовому відкритому дистанційному курсі [Електронний ресурс] / В. Н. Кухаренко // Теорія і практика управління соціальними системами. – 2012. – 1. – С. 4050.Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tipuss/2012_1/Kuhar.pdf.

  7. Coursera [Електронний ресурс] // Вікіпедія : матеріал вільної енциклопедії. – Режим доступу : http://ru.wikipedia.org/wiki/Coursera.

  8. Massive open online course [Електронний ресурс] // Вікіпедія : матеріал вільної енциклопедії. – Режим доступу : http://en.wikipedia.org/wiki/Massive_open_online_course.



Источник: https://docs.google.com/document/d/16-6gqrhhCQOTKxK5zrANKDyDEHf01dNwUidUf_ETvpo/edit
Категория: Дослідження з питань впровадження ДО | Добавил: voronkin (14.04.2013) E W
Просмотров: 680 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа
RSS-новини
Пошук
Друзі порталу
Вища школа
ІОП "Технології дистанційної освіти" © Lugansk, Ukraine, 2017 Конструктор сайтов - uCoz