О.С. Воронкін

Розвиток технологій комп’ютерно-орієнтованого навчання у 1950-х - 2000-х роках

(авторський переклад публікації Gibbons A.S. Computer-Based Instruction : chapter 16 / A.S.Gibbons, P.G.Fairweather // Training & retraining : a handbook for business, industry, government and the military / ed. S. Tobias, J. D. Fletcher. – New York : Macmillan Reference USA, 2000. – 594p.)

У другій половині 1950-х – першій половині 1960-х років використання обчислювальної техніки в основному фокусувалося на автоматизації відносно простих концепцій навчання. Такий підхід забезпечувався розвитком процедурних мов програмування, в яких використовувалися команди, зрозумілі лише розробникам навчального контенту. Починаючи з кінця 1960-х років, розвиток технологій комп’ютерно-орієнтованого навчання CBI (від англ. computer-based instruction) відбувався за двома напрямами (рис. 1).

Рис. 1. Розвиток технологій комп’ютерно-орієнтованого навчання

Перший – удосконалення процедурних мов програмування, що сприяло загальному підвищенню якості програмного забезпечення та вплинуло на появу комерційних систем розробки контенту. Самі системи встановлювалися як додатки на стороні клієнта, а навчальний контент тісно взаємодіяв із процедурною логікою. Другий напрям – розвиток розробок у галузі штучного інтелекту. Цей підхід засновано на генерації інструкцій відповідно до потреб конкретного учня в режимі реального часу. З середини 1980-х років в інтелектуальні навчальні системи ITS (від англ. intelligent tutoring system) починають закладати дані про суб’єкт навчання (модель ідеального учня) і стратегії навчання. Поява мережі інтернет і всесвітньої павутини на початку 1990-х років вплинула на обидва напрями. Зміни в системах CBI, створених в рамках першого напряму, полягали в тому, щоб використовувати інтернет як загальнодоступну систему зв’язку – з часом універсальні формати медіа-даних та стандартні протоколи зв’язку витіснили власні формати і протоколи комерційних систем. Дослідники ITS також почали адаптувати свої архітектури, щоб скористатися перевагами мережі інтернет. Доступ до можливості генерації інструкцій з урахуванням потреб конкретного учня в онлайн режимі спрощувався, тому все більше ставало доступного контенту, також удосконалювалися можливості спілкування у режимі реального часу. Це заклало основу для злиття комерційних продуктів CBI і досліджень ITS. Розвиток обох напрямків сприяв появі у другій половині 1990-х років концепції використання в навчальних матеріалах динамічно агрегованих об’єктів – окремих фрагментів навчального контенту, що мають наступні властивості: а) модульність, автономність і мобільність між додатками і середовищами; б) паралельність; в) можливість досягнення однієї з цілей навчання; г) доступність для широкої аудиторії (можливість адаптації для слухачів, що виходять за межі цільової групи). Таким чином, у 2000-х роках світовою тенденцією є перехід від негнучких дистанційних курсів до багаторазово використовуваних навчальних об’єктів.