О.С. Воронкін

У зв'язку з карантином, запровадженим з метою запобігання поширенню вірусу COVID-19, перед закладами середньої й професійної (професійно-технічної) освіти постала проблема адекватності надання освітніх дистанційних послуг. Надаємо декілька корисних порад викладачам цих закладів.

1. Визначте базову платформу, на якій буде реалізовуватися дистанційне навчання. Найкраще, якщо це буде будь-яка система управління навчанням (англ. learning management system, LMS). Однією з найпопулярніших систем є  LMS Moodle.

2. Якщо у закладу освіти немає можливості купувати хостинг і доменне ім'я, встановлювати та оновлювати LMS, розгляньте альтернативу у вигляді використання хмарної LMS (MoodleCloud, Google Classroom). Такий варіант не потребуватиме технічного супроводу, але матиме певні функціональні обмеження. Так, хмарна LMS MoodleCloud має декілька тарифних планів (табл. 1). Безкоштовний період використання складає 45 днів. Для використання найдешевшого пакету “Стартовий” доведеться платити 80$ на рік. В цьому пакеті є такі обмеження: максимальна кількість слухачів – 50, участь у онлайн-конференціях можуть брати до 50 слухачів на сеанс, надається 200 Мб на хмарному сховищі. Таким чином, відеоуроки та інші об'ємні файли доведеться зберігати на сторонніх хмарних сервісах, а не завантажувати їх безпосередньо на MoodleCloud.

Таблиця 1. Тарифні плани MoodleCloud

3. Не намагайтесь “копіювати” аудиторну (класно-урочну) модель навчання у віртуальне середовище – це не працюватиме. Розробіть сценарій курсу – детальний план, що встановлює результати навчання, описує способи подання і доставки навчального контенту, методи взаємодії між тьютором (викладачем) та слухачами. Приклад сценарію подано у статті "Педагогічна сутність поняття «сценарій дистанційного курсу»".

4. Не забувайте, що для слухачів інтерес представляють деталізовані цілі навчання, види діяльності й критерії оцінювання результатів цієї діяльності. Саме тому під час створення сценарію доцільно покладатися на таксономію Блума та UDL-підходи (Universal Design for Learning).

5. Засоби досягнення навчальних цілей мають бути гнучкими. У слухачів різні інтереси й потреби, тому якомога менше обмежуйте їх у способах досягнення цілей навчання.

6. Якщо всі викладачі вашого закладу освіти проводитимуть онлайн-конференції за очним розкладом, то це призведе лише до дискомфорту. Адже ви втратите гнучкість, що суперечить основному принципу дистанційного навчання. Теоретичний матеріал можна подавати конспектом заняття (текстовим документом), презентацією, сторінками підручника, невеличкими відео-додатками. Якщо немає власних відеоуроків - скористайтеся відкритими ресурсами. Наприклад, канал YouTube “Підготовка до ЗНО” охоплює відеоуроки з різних предметів - Англійська мова, Українська мова, Історія Україна, Фізика, Алгебра, Геометрія, Біологія, Хімія (за програмами 10-11 класів)   

7. Для виконання завдань надавайте слухачам стислі інструкції - текстові пояснення або невеличкий відеотьюторіал.  Там, де це можливо - намагайтесь зменшувати кількість завдань з підручників (майже до всіх підручників є готові домашні завдання),  надаючи перевагу творчим завданням, інтерактивним тестам, вправам та іграм.

8. Планування робіть потижнево.

9. За допомогою платформ для онлайн-конференцій (Google Meet, Wiziq, Zoom, Cisco Webex або ін.) проводьте консультації щотижнево.

Список джерел

1. Воронкін О. С. Педагогічна сутність поняття "сценарій дистанційного курсу" (на прикладі авторського досвіду в галузі електроніки) // Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Т. 57. Вип. 1. С. 56-74. 

2. ДЖЕНІФЕР ДІКІНСОН. Універсальний дизайн для навчання (UDL). 2018

3. About Universal Design for Learning

4. Кухаренко В. М. Щотижнева організація роботи вчителя у дистанційному навчанні

5. Воронкін О. С. Карантин дистанційному навчанню не перешкода (Google клас викладачам на замітку)