Twitter (від англ. twitter – щебетати) – міжнародна соціальна мережа мікроблогів, яка дозволяє користувачам надсилати текстові повідомлення до 140 символів, використовуючи SMS, служби миттєвих повідомлень і сторонні програми-клієнти. Фактично twitter – це інструмент збору та аналізу потенційної інформації, а також експертні оцінки та ефективна система налагодження контактів у реальному часі [1].

Історія twitter розпочалася в березні 2006 року як науково-дослідницький проект компанії Odeo (Сан-Франциско). Сьогодні цю мережу використовують для проведення досліджень й опитувань, установлення нових контактів, ведення діалогу з науковцями та викладачами – twitter здійснює в середньому 1,6 млрд. пошукових запитів у день [2]. На протязі останніх років twitter займає перше місце у рейтингу програмних продуктів, які можуть використовуватися в хмарних обчисленнях (за даними Англійського центру "The Centre for Learning & Performance Technologies”). Цей сервіс також використовується у практиці масових відкритих дистанційних курсів, реалізованих на ідеях конективізму.

М. Ренкін, професор університету штату Техас, одна з перших у світі стала застосовувати twitter на своїх заняттях. Вона запропонувала студентам створити twitter-сторінки і, перебуваючи в аудиторії, надсилати свої ідеї та запитання. Кількість студентів, що активно обговорювали тему збільшилася в десятки разів. Подальші дослідження показали, що twitter у навчальному процесі можна використовувати для: а) комунікативної підтримки семінарів; б) проведення мозкового штурму в групі; в) вибору тем для майбутніх семінарів; г) розміщення посилань на навчальні матеріали; д) інформування про зміни в розкладі занять; е) консультування з того або іншого запитання; є) слідкування за розвитком та діяльністю конкретного студента; ж) проведення опитувань. Крім того, студенти, які слідкують за своїм викладачем отримують ще й унікальну можливість поглянути на останні новини науки очима педагога.

Оскільки соціальна значимість людей є різною, відповідно різною є й потреби оточення при вибудовуванні контактів. Соціальна значимість людей визначається, як правило, двома параметрами: їхніми знаннями та їхнім положенням (зв'язками). Усередині однієї і тієї ж сукупності елементів можна побудувати різні типи мереж. Сьогодні існує велика кількість некомерційних програмних продуктів, призначених для представлення структури мережі у вигляді графів. Джерелом даних про структуру мережі twitter служить API (Application Programming Interface).

Мета роботи – привернути увагу до використання графа персональної навчальної мережі як методу визначення ролі, яку слухачі відіграють у відкритому дистанційному курсі.

MentionMapp – сервіс розроблений компанією Asterisq та призначений для flash-візуалізації графа зв’язків між користувачами, які використовують одні й ті самі хеш-тегі у потоці twitter-повідомлень, при цьому число згадувань впливає на силу зв'язків – товщину лінії (http://apps.asterisq.com/mentionmap). Переміщаючись по графу можна переходити від одного аккаунта до іншого.

NodeXL – плагін для роботи з Microsoft Excel, дозволяє імпортувати дані з Twitter, Flickr, YouTube, Facebook (http://nodexl.codeplex.com). Забезпечує зручне графічне представлення соціальної мережі користувача. Граф зв’язків twitter-аккаунту автора з іншими користувачами мережі наведений на рис. 1.

Дослідження графа комунікацій дозволяє проаналізувати структуру навчальної мережі того або іншого студента – викладач самостійно може оцінити ступінь залучення студента (слухача) в процес налагодження взаємин із аудиторією в рамках дистанційного курсу. В якості прикладу на рис. 2 представлено граф комунікацій автора з іншими користувачами соціальної мережі Facebook.

Рисунок 1 – Граф зв’язків twitter-аккаунту автора з іншими користувачами (алгоритм Fruchterman-Reingold)

Рисунок 2 – Граф зв’язків аккаунту автора з іншими користувачами соціальної мережі Facebook (сервіс yasiv – http://www.yasiv.com/facebook)

Подальший інтерес представляє аналіз графа комунікацій для вивчення навчальної діяльності слухачів у відкритих дистанційних курсах.

Бібліографічний список

1. Воронкін О.С. Основи використання інформаційно-комп’ютерних технологій в сучасній вищій школі [Текст] : навч. посіб. / О.С. Воронкін. – Луганськ: ЛДІКМ, 2011. – 156 с.

2. Twitter [Електронний ресурс] // Wikipedia. – Режим доступу: \www/ URL: http://en.wikipedia.org/wiki/Twitter/ – 10.02.2013 р. Загол. з екрану.