Воронкін О.С. Стан та перспективи розвитку інформаційно-комунікаційних технологій навчання студентів ВНЗ України [Електронний ресурс] / О.С. Воронкін // Нові інформаційні технології в освіті для всіх : матеріали X міжнар. конф. (Київ, 26–27 листоп. 2015 р.). – К. : МННЦ, 2015. – Режим доступу : http://tdo.at.ua/publ/distance_education/ictn/1-1-0-69.

СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ ВНЗ УКРАЇНИ

Воронкін Олексій Сергійович

ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”

У доповіді розглядаються результати експертного оцінювання, що проводилося з метою визначення перспектив розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні студентів. Виокремлено параметри, що характеризують перспкективи розвитку ІКТ у вищій освіті. Параметри об’єднані у 13 груп, що утворили чотири узагальнених складових - організаційну, психолого-педагогічну, програмно-апаратну і методологічну.

Актуальність дослідження

Основним джерелом пошуку відомостей У ХХІ ст. є інтернет. У зв’язку з чим ряд дослідників пропонують досліджувати тенденції та перспективи розвитку того чи іншого процесу за допомогою аналітичних веб-інструментів. Одним з таких онлайн інструментів є Google Books Ngram Viewer (https://books.google.com/ngrams), який дозволяє прослідкувати динаміку вживання термінів на сторінках видань, що входять до бази даних, яка налічує понад 15 млн. книг і журналів, виданих протягом 1800–2008 рр. на англійській, іспанській, італійській, китайській, німецькій, французькій та російській мовах. Ми проаналізували динаміку вживання ряду термінів у російськомовних і англомовних виданнях за період 1950-2008 рр. Аналіз цих графіків дозволяє зробити наступні висновки: а) на 1950-ті роки приходяться максимуми уживаності термінів з навчальної кінематографії та навчального кіно у вищій школі; б) на 1960-ті роки - максимуми уживаності термінів з програмованого навчання, навчаючих машин, технічних засобів навчання і автоматизації навчання; в) на 1970-ті роки - максимуми уживаності термінів, що стосуються ЕОМ і автоматизованих класів; г) на 1980-ті роки - максимуми уживаності термінів з комп’ютеризації навчання, комп’ютерного навчання (у російськомовних виданнях спостерігається ще одна хвиля інтересу до автоматизації навчання); д) у 1990-ті роки починають широко використовуватися терміни „інформатизація освіти”, „дистанційне навчання”; е) у 2000-ні роки виникають і набувають широкого використання терміни „веб 2.0” і „електронне навчання”, спостерігається стійкий інтерес до дистанційного навчання і програмних систем управління навчанням.

Ще одним інструментом є Google Trends (https://www.google.com/trends) - загальнодоступний сервіс корпорації Google, що відображає частоту пошуку терміну по відношенню до загального обсягу пошукових запитів у різних регіонах світу і різними мовами. Усі дані нормалізуються, і значення наводяться в інтервалі від 0 до 100 одиниць. Якщо даних недостатньо, значення дорівнює нулю. У той же час дослідження динаміки популярності пошукових англомовних запитів за період з 2004 по 2015 рр. за допомогою Google Trend, проведене автором у жовтні 2015 р., показало (рис. 1): а) стійкий інтерес до запитів, присвячених дистанційній освіті, електронному та мобільному навчанню; б) збільшення уваги до системи Moodle, МООСs, навчальної аналітики та хмарних обчислень, на що вказує зростання коефіцієнту динаміки популярності запитів.

Рис. 1. Порівняння динаміки популярності запитів learning analytics, m-learning, MOOC, connectivism, cloud in learning, LMS, Moodle, Distance education i e-learning у жовтні 2015 року

Аналіз останніх досліджень і публікацій ряда дослідників (Дж.Aттвелл [1], С. Адкінс [2-4], В. Биков [5], В. Гриценко [6], В.Красильникова [7], А. Кукульска-Хьюм [8], П. Лукша [9], Р.Міллер [10], І. Роберт [11], М. Шишкіна [12; 13], експерти NMC[14] та ін.) свідчить про те, що дослідники виокремлюють різні підстави для розгляду подальших шляхів розвитку ІКТ у сфері вищої освіти (табл. 1).

Таблиця 1

Перспективні параметри у розвитку ІКТ

Окремі дослідники, розглядаючи перспективи розвитку ІКТН, акцентують увагу на розширенні можливостей пристроїв і технологій, веб-платформ, освітніх інтернет-ресурсів, педагогічних програмних засобів, форм організації освітнього процесу тощо. Таким чином, на сьогоднішній день єдиної системної позиції по цьому питанню не розвинено.

Результати дослідження

У період з 24 березня по 9 квітня 2015 року автором статті проводилося анкетування методом онлайн опитування на основі розробленої анкети. У результаті чого було досліджено думку 136 експертів України, Білорусії, Казахстану, Російської Федерації, Німеччини та США. Переважну більшість учасників опитування склали науково-педагогічні працівники (73,5 %), керівники структурних підрозділів вишів (14,7 %) та аспіранти (9,6 %).

Кожному з експертів пропонувалося оцінити за п’ятибальною шкалою 68 параметрів, що характеризують перспективи розвитку ІКТ (1 – безперспективно; 2 – скоріше безперспективно, ніж перспективно; 3 – важко сказати, перспективно або безперспективно; 4 – скоріше перспективно, ніж безперспективно; 5 – найбільш перспективно). Параметри формувались згідно проведеного аналізу літературних джерел, а також на основі проблем, що були виявлені та обговорені під час семінарів, конференцій та індивідуального консультування.

Оцінювані параметри було об’єднано у 13 груп (форма навчання; тип навчання; терміни реалізації програм дистанційного навчання; психолого-педагогічна концепція; технології організації та систематизації контенту; технології доставки контенту; технології штучного інтелекту; програмна підтримка навчання; технічні засоби підтримки навчання; технології, основані на нових фізичних методах; підходи; методи навчання; орієнтація), що утворили 4 узагальнених складові (організаційна; психолого-педагогічна; програмно-апаратна і методологічна).

Всі запитання були обов’язковими для відповіді, крім поля для коментаря, яке експерти заповнювали за власним бажанням. Міра конкретизації питань (термінологічні уточнення) враховувала реальну можливість експерта поставити правильну оцінку. Кожен з експертів оцінював параметри незалежно від інших. Така організація процедури опитування дозволяла експертам дати зважену, об’єктивну і цілісну оцінку прогнозованим явищам і процесам. Результати оцінювання автоматично записувалися в електронну таблицю GoogleDocs (https://docs.google.com/forms/d/1vJkO2H_NymP9KC5QfklZyxD6EXlRC1q6OBbI55wnwVs/viewanalytics). Дані оброблялися за допомогою обчислення середнього арифметичного, стандартного відхилення, коефіцієнта конкордації (за М. Кендаллом).

Форма навчання. Варіативність форм навчання збережеться й надалі. Разом з тим, можемо говорити про високу перспективність змішаного навчання (середня арифметична 4,32 бала), очної (4,26 бала) i дистанційної (3,93 бала) форм.

Терміни реалізації програм дистанційного навчання. При збереженні значущості довгострокових та середньострокових програм дистанційного навчання (3,94 бала) деяка перевага буде за короткостроковими програмами дистанційного навчання (4,19 бала).

Тип навчання. Більш високу перспективність має неформальний (3,85 бала) і формальний типи (3,83 бала) у порівнянні з інформальним (3,42 бала) і соціальним (3,39 бала) типами навчання.

Психолого-педагогічна концепція. Прогнозується майже рівнозначна реалізація конструктивістської (3,83 бала), когнітивістської (3,67 бала) і прагматичної (3,65 бала) психолого-педагогічних концепцій. Найменшу перспективність має коннективістський підхід (3,57 бала). Перспективність або безперспективність біхевіористичної концепції експерти не змогли визначити (3,13 бала). Зазначимо, біхевіористська концепція набула широкого поширення і була реалізована у ряді технічних навчальних пристроїв. Сьогодні цей підхід вважається спрощеним і застарілим, тим не менш, узагальнена схема цієї концепції (ситуація – реакція – підкріплення) в її лінійній або розгалуженій формі дуже часто зустрічається у багатьох педагогічних програмних засобах.

Технології (моделі) організації та систематизації навчального контенту. Розробку моделей людино-машинного інтерфейсу відповідно до нових, у тому числі мобільних, платформ визначено перспективним напрямом (4,19 бала). Експертами прогнозується у перспективі використання нових моделей розподіленого пошуку та агрегування навчального контенту (3,96 бала).

Технології доставки навчального контенту. Розширення можливостей доставки навчального контенту буде реалізовуватися як за допомогою надшвидкісних комунікаційних (кабельних) систем і протоколів передачі даних з високою пропускною здатністю (середня арифметична 4,20 бала), так і бездротових систем передачі даних (4,10 бала).

Технології штучного інтелекту. Результати експертного опитування дозволяють зробити висновок щодо перспективності розвитку технологій штучного інтелекту в освіті – в майбутньому при збереженні значущості систем розпізнавання мовлення (3,93 бала) і динамічних тривимірних зображень (3,87 бала) перевага буде за системами семантичного пошуку (4,13 бала), лінгвістичними та пошуковими системами, інтегрованими в мобільні пристрої (4,13 бала), системами підтримки прийняття рішень та управління (4,03 бала);

Програмна підтримка навчання. Оцінки експертів підкреслюють перспективність широкого кола програмних платформ, інструментів, соціальних мереж і сервісів, використовуваних з навчальною метою: системи для проведення вебінарів (4,03 бала), віртуальні лабораторії (4,02 бала), LMS і LCMS системи (4,01 бала), інтегровані навчальні системи та ситуаційні центри (4,00 бала), системи віддаленого мультимедійного спілкування (3,99 бала), системи відеоконференцзв’язку (3,92 бала), інституційні репозиторії та електронні бібліотеки (3,89 бала), цифрові лабораторії (3,89 бала), освітні віртуальні 3D-простори (3,88 бала), освітні віртуальні 3D-простори (3,88 бала), віддалені лабораторії (3,86 бала), тренажерні комплекси для навчання (3,85 бала), сMOOC (3,71 бала), xMOOC (3,65 бала), TMS системи (3,60 бала), соціальні сервіси, соціальні мережі та віртуальні мережні спільноти (3,57 бала).

Технічні засоби підтримки навчання. Експерти відвели головне місце засобам зв’язку, портативним засобам і навчальному обладнанню (4,54 бала). Менші перспективи, на думку експертів, мають апаратні системи відеоконференцзв’язку (3,97 бала), 3D-обладнання (3,95 бала), інтерактивне обладнання (3,93 бала), а також нові пристрої введення даних (3,81 бала) і пристрої віртуальної („доповненої”) реальності (3,80 бала).

Технології, основані на нових фізичних методах. Ще у 1960-х роках співробітник Intel Г. Мур представив прогноз, згідно з яким кількість транзисторів в мікросхемі буде подвоюватися приблизно кожні 2 роки. Цей експоненціальний закон наближено підтверджують найрізноманітніші характеристики обчислювальної техніки: збільшення швидкості обробки даних, зростання обсягу пам’яті, зниження вартості виробу в розрахунку на окремий транзистор тощо. Вже тепер розміри окремих елементів транзисторів в процесорах співставні з атомарним, у зв’язку з чим очікується, що розвиток напівпровідникової технології буде підтверджуватися законом Мура приблизно до 2020 року. Можна припустити, що тенденції, описувані законом, продовжаться і після 2020 року разом із появою нових технологій. Перспективи розвитку технологій, що основані на нових фізичних методах експерти оцінили наступним чином: біокомп’ютери (3,85 бала), нанотехнології (3,84 бала), квантові обчислювальні системи (3,68 бала).

Підходи. Найчастіше педагогічна діяльність будується на основі декількох підходів, які не є взаємовиключними. Значні перспективи у ІКТ-середовищі мають особистісно орієнтований (4,34 бала), компетентнісний (4,20 бала) і синергетичний (3,85 бала) підходи. Праксеологічний (3,37 бала) і аксіологічний (3,29 бала) підходи визначені менш перспективними. Розвиток гендерного підходу визначено скоріш безперспективним, ніж перспективним (2,61 бала).

Методи навчання (за характером пізнавальної діяльності). Експерти відвели головні місця дослідницькому (4,47 бала), частково пошуковому (4,03 бала) методам навчання і методу проблемного викладання (3,93 бала). Найменш перспективними визначені інформаційно-рецептивний (3,28 бала) і репродуктивний (3,07 бала) методи.

Орієнтація. Оцінюючи перспективи окремих компонентів спрямованості (орієнтації) ІКТ експерти відзначили високу перспективність вільного і відкритого програмного забезпечення (4,49 бала); формування умінь самостійно здобувати знання (4,46 бала); системної інтеграції ІКТ в освіті, наукових дослідженнях і організаційного управління (4,19 бала); хмарних обчислень (4,12 бала); комплексної, багатопрофільної та міждисциплінарної підготовки викладачів (4,08 бала). Менші перспективи матиме врахування негативних наслідків використання засобів ІКТ у навчанні (3,68 бала); перехід до моделі „комп’ютерного мислення” (3,60 бала); віртуалізація центрів експертизи проектів електронного навчання (3,57 бала); захист і комерціалізація інтелектуальної власності (3,48 бала).

Висновки

На основі результатів експертного оцінювання можемо зробити узагальнені висновки щодо перспектив розвитку ІКТ у навчанні студентів вишів.

Організаційна складова характеризуватиметься:

- домінуванням змішаного навчання. Співвідношення використання традиційних форм і дистанційного навчання буде залежати від ряду факторів (наприклад, готовності викладачів кваліфіковано працювати в нових умовах; віку студентів; ІКТ компетентності учасників навчально-виховного процесу; предметної галузі);

- збільшенням частки неформального навчання (врахування особистісно орієнтованих потреб конкретного студента; зміна характеру навчальної діяльності студента – від рутинної до більш творчої; навчальні завдання характеризуватимуться високою варіативністю);

- попитом на короткострокові програми дистанційного навчання (дистанційні курси), сертифікаційні програми (доповнення до традиційного навчання у виші; можливість спробувати найрізноманітніші методики навчання; отримання необхідних знань у короткий і зручний для їх учасників проміжок часу; підвищення кваліфікації для осіб, що вже мають місце роботи; обмін досвідом).

Психолого-педагогічна складова характеризуватиметься:

- домінуванням конструктивістської психолого-педагогічної концепції (гнучкість процесу навчання; самоосвітня діяльність; домінуюча роль студента як шукача інформації; унікальність індивідуальних освітніх траєкторій; формування критичного та творчого мислення особистості (оригінальність мислення); оцінювання не тільки результатів навчання, а й самого процесу).

Програмно-апаратна складова характеризуватиметься:

- орієнтацією на портативні обчислювальні засоби, засоби зв’язку і навчальне обладнання (розширення функціональних можливостей; забезпечення гнучкості, доступності та персоналізованості навчання);

- націленістю на розробку і використання нових типів людино-машинного інтерфейсу, наприклад, динамічних, інтелектуальних, без командних рішень (збільшення швидкості обміну інформацією; адаптація під потреб студента; розширення спектру освітніх ІКТ ініціатив для осіб з особливими потребами);

- орієнтацією на інтелектуалізацію програмних засобів ІКТ (підвищення якості обробки запитів; забезпечення більш високого рівня персоналізації навчання, у тому числі проведення пошуку за аудіо запитом, надання інформації в аудіо форматі; контроль та управління навчальним контентом за ключовими словами);

- домінуванням вебінар орієнтованих рішень на тлі використання LMS і LCMS систем, віртуальних лабораторій та інших програмних засобів;

- формуванням навчального середовища на базі найновіших NBIC-технологій.

Методологічна складова характеризуватиметься:

- домінуванням особистісно орієнтованого підходу і дослідницького методу навчання (спрямованість на конкретного студента, врахування його індивідуальних здібностей, особливостей сприйняття, інтересів і потреб; формування творчої особистості з креативним мисленням);

- націленістю на використання вільного та відкритого програмного забезпечення;

- реалізацією хмаро орієнтованих технологій навчання (неперервний, масовий і зручний доступ до масиву сторонніх комп’ютерних ресурсів; організація мережної спільної роботи студентів і викладачів; формування PLE; відтворення моделі горизонтально-орієнтованої педагогіки);

- орієнтацією на комплексну, багатопрофільну і міждисциплінарну підготовку викладачів.

Виконане дослідження не вичерпує всіх потенційно можливих аспектів, що характеризують подальший розвиток ІКТ у вищій освіті, проте визначає найбільш перспективні з них. Так, ще одним важливим питанням є розвиток системи стандартів у ІКТ-середовищі. Концепція відкритих стандартів допомогла узгодити дві суперечливі вимоги: а) технологічні рішення не повинні призводити до творчих обмежень у процесі розробки інформаційно-освітніх ресурсів; б) технологічні рішення мають забезпечувати систематичність інформаційно-освітнього середовища, достатню для досягнення її цілісності і ефективного функціонування [15]. У даний час увагу розробників навчальних середовищ все частіше привертає Tin Can API – поліпшена версія стандарту SCORM, яка пов’язує різні навчальні системи, зберігає завдання та відповіді учнів в базі даних і зіставляє отримані відповіді з вимогами навчальних стандартів. Tin Can API дозволяє враховувати види навчальної активності, недоступні в SCORM (мобільне навчання, ігри, симуляції неформальне навчання та ін.), у тому числі відстежувати події без зв’язку з інтернетом. Деякі дослідники обґрунтовують необхідність стандартизації систем компетенцій і кваліфікацій. Однак розробка стандартів у цій галузі є складним завданням, що насамперед обумовлено міждисциплінарним і конвергенційним [16; 17] характером розвитку ІКТ.

Література

1. Attwell G. Crowd sourcing the European foresight study: your chance to be an expert [Electronic resource] / G. Attwell. – Mode of access : http://www.pontydysgu.org/2010/01/crowd-sourcing-the-europeanforesight-study-your=chance-to-be-an-expert

2. Adkins S. S. The worldwide market for self-paced eLearning products and services: 2010–2015 forecast and analysis : report [Electronic resource] / Sam S. Adkins. – USA : Ambient Insight, 2010. – 17 p. – Mode of access : http://www.ambientinsight.com/Resources/Documents/Ambient-Insight-2010-2015-Worldwide-eLearning-Market-Executive-Overview.pdf.

3. Adkins S. S. The worldwide market for self-paced eLearning products and services: 2011–2016 forecast and analysis [Electronic resource] / Sam S. Adkins. – USA : Ambient Insight, 2013. – 27 p. – Mode of access : http://www.ambientinsight.com/Resources/Documents/ AmbientInsight-2011-2016-Worldwide-Self-paced-eLearning-Market-Standard-Overview.pdf

4. Adkins S. S. The 2014–2019 worldwide mobile learning market [Electronic resource] / Sam S. Adkins. – USA : Ambient Insight, 2015. – 17p. – Mode of access : http://www.ambientinsight.com/Resources/Documents/ AmbientInsight-2014-2019-Worldwide-Mobile-Learning-Market-Executive-Overview.pdf

5. Биков В. Ю. Інноваційні інструменти та перспективні напрями інформатизації освіти / В. Ю. Биков // Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи : зб. наук. пр. третьої міжнар. наук.-практ. конф. (Львів, 12–14 листоп. 2012 р.). – Л. : ЛДУ БЖД, 2012. – Ч. 1. – С. 14–26

6. Гриценко В. И. Перспективы компьютерного обучения / В. И. Гриценко // Управляющие системы и машины. – 2009. – № 2. – С. 3–14.

7. Красильникова В. А. Становление и развитие компьютерных технологий обучения : моногр. / В. А. Красильникова. – М. : ИИО РАО, 2002. – 176 с.

8. Кукульска-Хьюм А. Мобильное обучение : аналитическая зап. / А. Кукульска-Хьюм. – М. : Ин-т ЮНЕСКО по информ. технологиям в образовании, 2010. – 12 с.

9. Лукша П. Будущее образования: глобальная повестка [Электронный ресурс] / П. Лукша, Д. Песков. – Режим доступа : http://www.edu2035.org/pdf/GEF.Agenda_ru.pdf

10. Miller R. School’s over: learning spaces in Europe in 2020: an imagining exercise on the future of learning : reports / R. Miller, H. Shapiro, K. E. Hilding-Hamann. – Seville : JRC, 2008. – 94 p.

11. Роберт И. В. Современные информационные технологии в образовании: дидактические проблемы, перспективы использования / И. В. Роберт. – М. : Школа-Пресс, 1994. – 205 с.

12. Шишкіна М. П. Використання перспективних інформаційно-технологічних платформ е-навчання в інженерній освіті / М. П. Шишкіна // Зб. наук. пр. Уманського держ. пед. ун-ту імені Павла Тичини. – 2011. – № 3. – С. 319–326.

13. Шишкіна М. П. Перспективи застосування хмарних технологій як засобу фундаменталізації навчання інформатичних дисциплін / М. П. Шишкіна // Теорія та методика електронного навчання : зб. наук. пр. – Кривий Ріг : Вид. від. КМІ, 2013. – Вип. IV. – С. 293–300.

14. NMC horizon report: 2015 Higher education edition [Electronic resource]. – Austin : NMC, 2015. – 65 p. – Mode of access : http://cdn.nmc.org/media/2015-nmc-horizon-report-HE-EN.pdf

15. Семенець В. Впровадження технологій дистанційного навчання у навчальний процес / В. Семенець, В. Каук, О. Аврунін // Вища шк. – 2009. – № 5. – С. 40–57.

16. Манако А. Ф. ИКТ в образовании: эволюция, конвергенция и инновации / А. Ф. Манако, А. С. Воронкин // Образовательные технологии и общество : международный электронный журнал. – 2014. – Том 17. – № 1. – С. 487–521. – Режим доступа : http://ifets.ieee.org/russian/depository/v17_i1/pdf/11.pdf.

17. Манако А. Ф. Комплексний підхід до розгляду процесів еволюцій та конвергенцій ІКТ в освіті / А.Ф.Манако, О.С.Воронкін // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах: науково-методичний журнал, 2014. – №3 (51). – С. 3–9.