Інтерес до знань не приходить сам по собі, бо ця якість здобувається в процесі навчання. Надати студентам певну суму знань набагато легше, ніж виробити в них уміння аналізувати й узагальнювати факти, пробудити прагнення до збагачення своїх знань, сформувати стійкий інтерес до спеціальності. Загальновизнано, що для поліпшення сприйняття необхідно багато працювати над відбором навчального матеріалу. Комплексне планування й конкретизацію завдань навчання називають способами оптимізації навчального процесу. До спеціальних способів оптимізації змісту навчання відносять координацію навчального матеріалу й вибір раціональної його структури викладання.

I. Актуальні питання викладання фізики в ВНЗ культури і мистецтв

Незважаючи на величезну кількість книг з фізики для педагогічних, технічних і класичних університетів, на сьогоднішній день відсутні навчально-методичні матеріали для вивчення фізики в вищих мистецьких навчальних закладах. Чи не єдиною роботою в СНД за цим напрямом є книга Н.Д. Глухова «Фізика. Підручник для інститутів мистецтв» [1].

Так, при підготовці студентів з напряму «Музичне мистецтво» спеціалізації «Звукорежисура» в Луганськом державному інституті культури й мистецтв, відповідно до навчального плану обов'язковою до вивчення дисципліною є «Фізика звуку». Звукорежисерові за допомогою сучасних технічних засобів необхідно передати мистецтво виконання й відчуття навколишнього оточення – акустики залу, обстановку сценічної дії. Звукову інформацію необхідно відповідним чином обробляти, а із цим завданням можна впоратися, тільки добре знаючи фундаментальні фізичні закони, закони звукопередачі й акустики, психофізіологію людського слуху, основи електротехніки й електроніки.

Увесь курс дисципліни «Фізика звуку» розрахований на чотири семестри загальним обсягом 216 годин, із яких 140 – аудиторних, 76 годин відводиться на самостійну роботу студентів. Його особливістю є те, що вивчатися він починає з першого семестру I-го курсу одночасно із дисципліною «Вища математика». Розпочинати курс із вивчення фундаментальних робіт теорії звуку, теорії хвильових процесів, акустики приміщень, спектрального аналізу було б як мінімум безрезультатним й недоцільним, бо студенти мистецьких ВНЗ, як правило, є недостатньо підготовленими з природничих наук. Тому завданням викладання насамперед є діагностика залишкових знань студентів з метою вивчення рівня їх підготовки, реалізація диференційованого та індивідуального підходу до вивчення дисципліни.

У зв'язку із цим необхідністю стало написання спеціального навчального посібника з фізики для ВНЗ мистецтв. На основі лекцій, що викладалися автором у Луганському державному інституті культури і мистецтв, такий посібник побачив світ у січні 2011 року під назвою «Стислий курс фізики для вищих мистецьких навчальних закладів» (ISBN 978–966–2005–03–5) [2]. Його особливістю стало те, що в ньому основну увагу приділено тим фізичним поняттям, явищам й закономірностям, які лежать в основі створення, поширення, обробки й сприйняття людиною звукових коливань. Тому він є корисним як для викладачів фізики, так і для студентів під час їх самостійної роботи з вивчення курсу та при підготовці до написання контрольних робіт. У книзі знайшли відображення наступні розділи: основи механіки, молекулярної фізики й термодинаміки, основи електродинаміки, фізики звуку – акустики, спектрального аналізу й оптики. Вивчення основ механіки пояснюється необхідністю формування понятійного апарата – фізико-математичної бази для наступного опису хвильових процесів. З молекулярної фізики в навчальному посібнику розглядаються тільки ті закони, яким підкоряються фізичні явища, що супроводжують коливання й звукові хвилі. Знання фундаментальних законів електродинаміки дозволить зрозуміти процеси, що відбуваються в пристроях перетворення електричної енергії у звукову й звукової у електричну. Ядром курсу є хвильові питання, питання фізіологічної й музичної акустики, акустики приміщень, поширення звуку в різних середовищах та в приміщеннях. Окремий розділ присвячено гармонійному аналізу звукових сигналів, розглядаються методи модуляції й спектри модульованих коливань. Зважаючи на те, що історично в акустику з оптики було введено ряд хвильових ідей, таких як інтерференція, дифракція, розсіювання, принцип Допплера, останній розділ посібника присвячено оптиці. Розміщений наприкінці книги тлумачний словник дає опис більш 100 базових акустичних термінів, а в додатках наведені довідкові дані з фізики та акустики музичних інструментів. Ознайомитись з електронною версією навчального посібника можна на сайті ISSUU за адресою http://issuu.com/alex.voronkin/docs/physics.

II. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) при вивченні курсу фізики

Використання нових технологій у навчальному процесі приводить до розвитку нових педагогічних методів і прийомів, зміни стилю роботи викладачів, структурних і методологічних змін у педагогічній системі. Їх ефективність у підготовці студентів з природничих дисциплін залежить від багатьох чинників: від рівня підготовки студентів, рівня їх мотивації до навчання, психологічної готовності, що залежить в тому числі й від компетенції й майстерності викладача ВНЗ.

Важливе значення приділяється і самостійній роботі студентів. З метою забезпечення позаудиторної самостійної роботи автором у 2009 р. був створений дистанційний курс «Фізичні принципи утворення, розповсюдження, реєстрації та аналізу звукових коливань», що дозволяє працювати як індивідуально, так і групами, сприяє систематичній підготовці студентів. Курс розміщено в мережі Віртуального інституту Луганського державного інституту культури і мистецтв, а також на сайті Українського інституту інформаційних технологій в освіті НТУУ «Київський політехнічний інститут» [3].

Крім цього у практиці викладання використовуються наступні можливості:

1. Навчальні програми – програми для ознайомлення студентів із навчальним матеріалом.

2. Моделі, лекційні демонстрації, презентації, рисунки з анімацією, flash. Слід відзначити комплекс анімацій, що розміщені в мережі Internet за адресою http://faraday.physics.utoronto.ca/PVB/Harrison/Flash. Їх використання є ефективним засобом розвитку пізнавальної діяльності студентів, що дозволяє поглиблювати розуміння навчального матеріалу і демонструвати його нові сторони.

3. Віртуальні лабораторні роботи й тренажери для відтворення на екрані монітора ПК експериментів з високим ступенем наочності. Уваги заслуговують: віртуальна навчальна лабораторія VirtuLab (http://www.virtulab.net); роботи, розроблені в середовищі BARSIC (Business And Research Scientific Interactive Calculator, http://barsic.spbu.ru/www/lab_dhtml/common/index.html), а також використання віртуальних лабораторних робіт з фізики ЗАТ «Новый Диск» (http://www.nd.ru/).

4. Пакети завдань, що містять завдання різного рівня складності, а також довідкові матеріали й підказки.

5. Контролюючі програми для проведення поточного й підсумкового контролю знань і вмінь.

6. Відео-лекції, вебінари. Слід назвати навчальний відео-портал univertv, що розміщений за адресою http://www.univertv.ru/video/fizika, відео-уроки InternetUrok за адресою http://www.interneturok.ru/video/fizika.

7. Консультування слухачів підготовчих курсів до вступу в ЛДІКМ та студентів заочного відділення з виконання семестрових контрольних робіт відбувається у режимах off-line (електронна пошта, сервіси Google) та on-line (віртуальні дошки, Skype, ICQ).

Уваги заслуговують такі курси як «Репетитор физика» (компанія 1С), «Открытая физика» (компанія Фізікон), курс Л.Я. Боревського «Курс физики XXI века для школьников и абитуриентов» (інтерактивне покрокове розв’язання задач з альтернативним ходом та альтернативним набором формул).

Таким чином, використання інформаційних засобів навчання разом із традиційними засобами підвищує ефективність підготовки студентів спеціалізації «Звукорежисура» з фізики, забезпечує оперативний пошук, наочність представлення інформації, реалізує індивідуальний підхід у навчанні.

III. Психолого-педагогічні концепції електронних навчальних видань при дистанційному навчанні

При розробці електронних навчальних матеріалів треба орієнтуватися на те, які цілі стоять перед слухачами. Як показує практика однією з найактуальніших проблем дидактики дистанційного навчання є відсутність розуміння у викладачів принципів трансформування психолого-педагогічних концепцій (біхевіоризм, прагматизм, інструменталізм, когнітивізм, конструктивізм, андрагогіка, коннективизм) в інформаційну теорію комунікацій та механізмів їх реалізацій в інформаційному просторі [5]. Пояснюється це відношенням до електронних матеріалів на інтуїтивному рівні як до паперових навчальних видань. Хоча система дистанційної освіти є значно більшим, ніж просто середовищем для передачі навчальних матеріалів певній групі користувачів з можливостями спілкування і тестування.

Сьогоднішні процеси інформатизації розширюють і оновлюють роль викладача, роблять його консультантом, який повинен координувати пізнавальний процес, постійно удосконалювати ті курси, які він викладає, підвищувати творчу активність і кваліфікацію відповідно до нововведень та інновацій. Врахування психолого-педагогічних концепцій суттєво впливає на те, яким є слухач – виконує тільки те, що потребується; розуміє теорію тільки через практичні навички; чи слухач є активним творцем свого знання. Все це вказує, що на повістці дня стоїть завдання розроблення спеціальних курсів для підвищення кваліфікації викладачів з напряму дидактики дистанційної освіти як в загальному її розумінні, так і враховуючи специфіку викладання природничих дисциплін.

Бібліографічний список

1. Глухов Н. Д. Физика : учебник для институтов искусств / Н. Д. Глухов. – М. : Высшая школа, 1982. – 428 с.

2. Воронкин А. С. Краткий курс физики для высших учебных заведений искусств : уч. пособ. / Алексей Сергеевич Воронкин. – Луганск : ЛГИКИ, 2011. – 236 с.

3. Воронкін О. С. Фізичні принципи утворення, розповсюдження, реєстрації та аналізу звукових коливань [Електронний ресурс] : дистанц. курс / О. С. Воронкін. – К. : УІІТО НТУУ "КПІ”, 2009. – Режим доступу: http://moodle.udec.ntu-kpi.kiev.ua/moodle/course/view.php?id=111.

4. Печинникова И. К. Использование информационных технологий в преподавании физики / И. К. Печинникова // Вестник РУДН (серия Информатизация образования). – 2007. – № 4. – C. 22–29.

5. Сергиенко А. Ю. Исследование технологий обучения физике в системе общего образования США : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 "Теория и методика обучения и воспитания” / А. Ю. Сергиенко. – СПб, 2009. – 17 с.