УДК 372.853+002.8+004 О.С. Воронкін, магістр, член УФТ, старший викладач Луганський державний інститут культури і мистецтв E-mail: alex.voronkin@gmail.com
Інтерес до
знань не приходить сам по собі, бо ця
якість здобувається в процесі навчання.
Надати студентам певну суму знань
набагато легше, ніж виробити в них уміння
аналізувати й узагальнювати факти,
пробудити прагнення до збагачення своїх
знань, сформувати стійкий інтерес до
спеціальності. Загальновизнано, що для
поліпшення сприйняття необхідно багато
працювати над відбором навчального
матеріалу. Комплексне планування й
конкретизацію завдань навчання називають
способами оптимізації навчального
процесу. До спеціальних способів
оптимізації змісту навчання відносять
координацію навчального матеріалу й
вибір раціональної його структури
викладання.
I.
Актуальні
питання викладання фізики в ВНЗ культури
і мистецтв
Незважаючи на величезну
кількість книг з фізики для педагогічних,
технічних і класичних університетів,
на сьогоднішній день відсутні
навчально-методичні матеріали для
вивчення фізики в вищих мистецьких
навчальних
закладах. Чи не єдиною роботою в СНД за
цим напрямом є книга Н.Д. Глухова «Фізика.
Підручник для інститутів мистецтв»
[1].
Так, при підготовці
студентів з напряму «Музичне мистецтво»
спеціалізації «Звукорежисура» в
Луганськом державному інституті культури
й мистецтв, відповідно до навчального
плану обов'язковою до вивчення дисципліною
є «Фізика звуку». Звукорежисерові за
допомогою сучасних технічних засобів
необхідно передати мистецтво виконання
й відчуття навколишнього оточення –
акустики залу, обстановку сценічної
дії. Звукову інформацію необхідно
відповідним чином обробляти, а із цим
завданням можна впоратися, тільки добре
знаючи фундаментальні фізичні закони,
закони звукопередачі й акустики,
психофізіологію людського слуху, основи
електротехніки й електроніки.
Увесь курс дисципліни
«Фізика звуку» розрахований на чотири
семестри загальним обсягом 216 годин, із
яких 140 – аудиторних, 76 годин відводиться
на самостійну роботу студентів. Його
особливістю є те, що вивчатися він
починає з першого семестру I-го курсу
одночасно із дисципліною «Вища
математика». Розпочинати курс із вивчення
фундаментальних робіт теорії звуку,
теорії хвильових процесів, акустики
приміщень, спектрального аналізу було
б як мінімум безрезультатним й недоцільним,
бо студенти мистецьких ВНЗ, як правило,
є недостатньо підготовленими з природничих
наук. Тому завданням викладання насамперед
є діагностика залишкових знань студентів
з метою вивчення рівня їх підготовки,
реалізація диференційованого та
індивідуального підходу до вивчення
дисципліни.
У зв'язку із цим
необхідністю стало написання спеціального
навчального посібника з фізики для ВНЗ
мистецтв. На основі лекцій, що викладалися
автором у Луганському державному
інституті культури і мистецтв, такий
посібник побачив світ у січні 2011 року
під назвою «Стислий курс фізики для
вищих мистецьких навчальних закладів»
(ISBN 978–966–2005–03–5)
[2]. Його
особливістю стало те, що в ньому основну
увагу приділено тим фізичним поняттям,
явищам й закономірностям, які лежать в
основі створення, поширення, обробки й
сприйняття людиною звукових коливань.
Тому він є корисним як для викладачів
фізики, так і для студентів під час їх
самостійної роботи з вивчення курсу та
при підготовці до написання контрольних
робіт. У книзі знайшли відображення
наступні розділи: основи механіки,
молекулярної фізики й термодинаміки,
основи електродинаміки, фізики звуку
– акустики, спектрального аналізу й
оптики. Вивчення основ механіки
пояснюється необхідністю формування
понятійного апарата – фізико-математичної
бази для наступного опису хвильових
процесів. З молекулярної фізики в
навчальному посібнику розглядаються
тільки ті закони, яким підкоряються
фізичні явища, що супроводжують коливання
й звукові хвилі. Знання фундаментальних
законів електродинаміки дозволить
зрозуміти процеси, що відбуваються в
пристроях перетворення електричної
енергії у звукову й звукової у електричну.
Ядром курсу є хвильові питання, питання
фізіологічної й музичної акустики,
акустики приміщень, поширення звуку в
різних середовищах та в приміщеннях.
Окремий розділ присвячено гармонійному
аналізу звукових сигналів, розглядаються
методи модуляції й спектри модульованих
коливань. Зважаючи на те, що історично
в акустику з оптики було введено ряд
хвильових ідей, таких як інтерференція,
дифракція, розсіювання, принцип Допплера,
останній розділ посібника присвячено
оптиці. Розміщений наприкінці книги
тлумачний словник дає опис більш 100
базових акустичних термінів, а в додатках
наведені довідкові дані з фізики та
акустики музичних інструментів.
Ознайомитись з електронною версією
навчального посібника можна на сайті
ISSUU
за адресою http://issuu.com/alex.voronkin/docs/physics.
II. Інформаційно-комунікаційні
технології (ІКТ)
при вивченні
курсу фізики
Використання
нових технологій у навчальному процесі
приводить до розвитку нових педагогічних
методів і прийомів, зміни стилю роботи
викладачів, структурних і методологічних
змін у педагогічній системі. Їх
ефективність у підготовці студентів з
природничих дисциплін залежить від
багатьох чинників: від рівня підготовки
студентів, рівня їх мотивації до навчання,
психологічної готовності, що залежить
в тому числі й від компетенції й
майстерності викладача ВНЗ.
Важливе значення
приділяється і самостійній роботі
студентів. З метою забезпечення
позаудиторної самостійної роботи
автором у 2009 р. був створений дистанційний
курс «Фізичні принципи утворення,
розповсюдження, реєстрації та аналізу
звукових коливань», що дозволяє працювати
як індивідуально, так і групами, сприяє
систематичній підготовці студентів.
Курс розміщено в мережі Віртуального
інституту Луганського державного
інституту культури і мистецтв, а також
на сайті Українського інституту
інформаційних технологій в освіті НТУУ
«Київський політехнічний інститут»
[3].
Крім цього
у практиці викладання використовуються
наступні можливості:
Навчальні програми
– програми
для ознайомлення студентів із навчальним
матеріалом.
Моделі,
лекційні
демонстрації, презентації, рисунки з
анімацією, flash. Слід відзначити комплекс
анімацій, що розміщені в мережі Internet
за адресою
http://faraday.physics.utoronto.ca/PVB/Harrison/Flash. Їх
використання
є ефективним засобом розвитку пізнавальної
діяльності студентів, що дозволяє
поглиблювати розуміння навчального
матеріалу і демонструвати його нові
сторони.
Віртуальні
лабораторні
роботи й тренажери для відтворення
на екрані монітора ПК експериментів з
високим ступенем наочності. Уваги
заслуговують: віртуальна навчальна
лабораторія VirtuLab (http://www.virtulab.net); роботи,
розроблені в середовищі BARSIC
(Business And Research Scientific Interactive Calculator,
http://barsic.spbu.ru/www/lab_dhtml/common/index.html), а також
використання віртуальних лабораторних
робіт з фізики ЗАТ «Новый Диск»
(http://www.nd.ru/).
Пакети
завдань, що містять
завдання різного рівня складності, а
також довідкові матеріали й підказки.
Контролюючі
програми для проведення
поточного й підсумкового контролю
знань і вмінь.
Відео-лекції,
вебінари. Слід
назвати навчальний відео-портал
univertv, що розміщений за адресою
http://www.univertv.ru/video/fizika, відео-уроки
InternetUrok за
адресою http://www.interneturok.ru/video/fizika.
Консультування
слухачів
підготовчих курсів до вступу в ЛДІКМ
та студентів заочного відділення з
виконання семестрових контрольних
робіт відбувається у режимах off-line
(електронна пошта, сервіси Google)
та on-line
(віртуальні дошки, Skype,
ICQ).
Уваги
заслуговують
такі курси як «Репетитор
физика» (компанія 1С), «Открытая физика»
(компанія Фізікон),
курс Л.Я. Боревського «Курс физики XXI
века для школьников и абитуриентов»
(інтерактивне покрокове розв’язання
задач з альтернативним ходом та
альтернативним набором формул).
Таким чином,
використання інформаційних засобів
навчання разом із традиційними засобами
підвищує ефективність підготовки
студентів спеціалізації «Звукорежисура»
з фізики, забезпечує оперативний пошук,
наочність представлення інформації,
реалізує індивідуальний підхід у
навчанні.
III.
Психолого-педагогічні концепції
електронних навчальних видань при
дистанційному навчанні
При розробці електронних
навчальних матеріалів треба орієнтуватися
на те, які цілі
стоять перед слухачами. Як показує
практика однією з найактуальніших
проблем дидактики дистанційного навчання
є відсутність розуміння у викладачів
принципів трансформування
психолого-педагогічних концепцій
(біхевіоризм, прагматизм, інструменталізм,
когнітивізм, конструктивізм, андрагогіка,
коннективизм) в інформаційну теорію
комунікацій та механізмів їх реалізацій
в інформаційному просторі [5]. Пояснюється
це відношенням до електронних матеріалів
на інтуїтивному рівні як до паперових
навчальних видань. Хоча система
дистанційної освіти є значно більшим,
ніж просто середовищем для передачі
навчальних матеріалів певній групі
користувачів з можливостями спілкування
і тестування.
Сьогоднішні процеси
інформатизації розширюють
і оновлюють роль викладача, роблять
його консультантом, який повинен
координувати пізнавальний процес,
постійно удосконалювати ті курси, які
він викладає, підвищувати творчу
активність і кваліфікацію відповідно
до нововведень та інновацій. Врахування
психолого-педагогічних концепцій
суттєво впливає на те, яким є слухач –
виконує тільки те, що потребується;
розуміє теорію тільки через практичні
навички; чи слухач є активним творцем
свого знання. Все це вказує, що на повістці
дня стоїть завдання розроблення
спеціальних курсів для підвищення
кваліфікації викладачів з напряму
дидактики дистанційної освіти як в
загальному її розумінні, так і враховуючи
специфіку викладання природничих
дисциплін.
Бібліографічний
список
Глухов Н. Д. Физика
: учебник для институтов искусств / Н.
Д. Глухов. – М. : Высшая школа, 1982. – 428
с.
Воронкин
А. С.
Краткий курс физики для высших учебных
заведений искусств
: уч.
пособ.
/ Алексей
Сергеевич Воронкин. – Луганск :
ЛГИКИ, 2011. – 236 с.
Воронкін
О. С. Фізичні принципи утворення,
розповсюдження, реєстрації та аналізу
звукових коливань [Електронний ресурс]
: дистанц. курс / О. С. Воронкін. – К. :
УІІТО НТУУ "КПІ”, 2009. – Режим доступу:
http://moodle.udec.ntu-kpi.kiev.ua/moodle/course/view.php?id=111.
Печинникова
И. К.
Использование информационных
технологий в преподавании физики
/ И. К. Печинникова
// Вестник РУДН
(серия Информатизация
образования). –
2007. – № 4.
– C. 22–29.
Сергиенко А. Ю.
Исследование технологий обучения
физике в системе общего образования
США : автореф. дис. на соискание уч.
степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02
"Теория и методика обучения и воспитания”
/ А. Ю. Сергиенко. – СПб, 2009. – 17 с.
|